ІМ’Я ЛЕСІ УКРАЇНКИ: ВДАЛИЙ БРЕНД І НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ МІСТА АБО ЧИ ПОТРІБЕН У НОВОГРАДІ ЦЕНТР ЛЕСЕЗНАВСТВА?

Якось, відвідавши Новоград-Волинський, харківські науковці приємно здивувалися: «У вас в Новограді є не лише музей Лесі Українки та садиба родини Косачів — на честь поетеси названо вулицю, гімназію, ­центральний майдан, проходить Міжнародне свято літератури і мистецтв «Лесині джерела». Відчувається, як завзято ви шануєте видатну землячку...».
Не погодитися із цим не можна — над популяризацією української поетеси, котра народилася у Звягелі, плідно і натхненно працює широке коло її земляків: краєзнавці, освітяни, працівники культури. Аби оптимізувати ці зусилля, переконаний директор музею-садиби родини Косачів
Сергій КУЦЕНКО, необхідно створити у Новограді-Волинському Центр лесезнавства:
— Можливо, це занадто голосна назва. Над нею, зрозуміло, слід працювати. Подібні центри діють в інших містах, а на батьківщині поетеси досі немає. Головним завданням центру має стати пропаганда життя і творчості поетеси та її родини. А саме — збір, вивчення, видання матеріалів, налагодження зв’язків з науковими центрами, з інститутами вивчення творчості Лесі Українки та культурними установами як в Україні, так і за кордоном, надання практичної допомоги учням, студентам та викладачам тощо.
Гадаю, слід об’єднати наші напрацьовані зусилля, наукові розробки, творчі знахідки задля того, аби на якісно новому рівні популяризувати наш край у інших регіонах, — аргументував свою позицію Сергій Куценко.
Його ініціатива наразі не має чітких форм, хоч і обговорюється у Новограді давно. Тому Сергій Куценко сподівається почути на сторінках «Звягель-Інформу» думки з цього приводу, закликає долучитися до обговорення усіх, для кого ця тема є цікавою. Насамперед — чи потрібен такий центр вивчення творчості Лесі Українки у нашому місті? Які шляхи його втілення і яку концепцію бачать новоградці? Можливо, хтось із представників творчої інтелігенції брав раніше участь у діяльності подібних об’єднань та має бажання поділитися набутим досвідом. Критичні та альтернативні думки також будуть взяті до уваги і надруковані у нашій газеті.
У чому напевне можна погодитися із Сергієм Куценком, — це те, що ім’я Лесі Українки — справді брендове, воно продовжує нести в собі неоціненний та досі нереалізований вповні потенціал для Новограда-Волинського. Потенціал сучасного і цікавого міста, а не сірої, нікому непотрібної, провінції… Надати цьому брендові нового звучання — означає привернути до Новограда увагу не лише шанувальників творчості поетеси, а й привабити численних туристів звідусіль.