21 22-11-2021
— Добраніч, сину, — говорить мама, цілує мене на прощання, хоч я їй не раз говорив, що вже дорослий, та тихо виходить з кімнати.
— Добраніч, мамо! — відповідаю я та повертаюсь на інший бік.
Я залишаюся сам в огорнутій темрявою кімнаті. Через незавішене вікно всередину пробивається тьмяне місячне сяйво, розганяючи морок та наповнюючи кімнату бліди