У МЕНЕ — ЗА ДОЛЯРИ

У саду, біля калини,
Солов’ю у такт,
Просив руку у дівчини
Молодий юнак:
Покохав я очі милі,
Їхню синюю красу,
Ці вуста, як вишні спілі,
Гнучкий стан, косу.
Маю мету благородну —
Лиш з тобою жить,
Обіцяю тебе одну
До скону любить!
Дівка носком чобітка
Землю колупала,
На слова свого дружка
Так відповідала:
Посилаю я до фені
Твій палкий мотив,
Як валюта є в кишені, —
Засилай сватів!
Бо настали часи нові,
Обмінялись чвари...
Є заміжжя — по любові,
В мене — за доляри!!!
Володимир ДАНІК