«МИ ДЕКЛАРУЄМО КУЛЬТ ЗНАНЬ І СТУДЕНТА»

Що не рік, то українська система освіти зазнає нововведень. Вони зачіпають як школи, так і вищі навчальні заклади. Поряд із цим життя диктує свої вимоги випускникам. Як за таких умов працюється «вишам», що вони пропонують, щоб зацікавити потенційних студентів, зробити їх конкурентноспроможними на ринку праці, — наша наступна розмова з директором Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу Миколою ПАЛАМАРЧУКОМ.
— Чи запропонує щось нове НВЕГК для випускників і батьків у новому навчальному році?
— Так. Ми вперше­ оголошуємо набір на спеціальність «Організація виробництва» на базі 9-х, 11-х класів.
— А що це за спеціальність?
— Згідно з освітньо-квалі­фі­каційною характеристикою, спе­ціальність «Організація ви­робництва» належить до напрямку підготовки «Менеджмент». Навчальні плани передбачають вивчення широкого спектру дисциплін гуманітарної, професійної та практичної підготовки, особливо економічного, правового та управлінського спрямування.
До типових задач діяльності належать:

• оцінка ефективності виробничого процесу на підприємстві, в підрозділі;


• розробка бізнес-плану;


• організація маркетингової діяльності та дослідження ринку;


• ведення обліку виробничо-фінансових показників діяльності;


• організація виробництва;


• організація роботи з персоналом та інше.

Тобто, випускник зможе працевлаштуватись у підрозділах та підприємствах техніком з підготовки виробництва, організатором персоналу (керівником), диспетчером з випуску готової продукції та матиме достатньо знань для відкриття і ведення власного бізнесу, враховуючи всю складність правового поля, фінансової системи України.
— Чим відрізняється ваш заклад від інших, подібного рівня акредитації?
— Всі роки ми декларуємо культ знань і студента. Розшифрую.
По-перше, навчання у нас — платне. На навчання приходять діти, в основному, з сімей середнього достатку. Батьки, як правило, зайняті певною справою, що дає можливість оплачувати навчання. Тому в багатьох із них склався стереотип: «Ми платимо, ви — забезпечте якісний рівень знань і виховуйте…». Ми доводимо, що це не зовсім правильно, але мусимо визнати, що така думка має місце.
По-друге, студенти стипендії не отримують, тому покарати їх гривнею ми теж не можемо.
Тому залишається єдине — вдосконалювати, урізноманітнювати навчально-виховний процес, запроваджувати ефективні форми і методи викладання навчальних дисциплін, виховувати відповідальність студентів перед батьками і самими собою за ­отриманий результат.
За останні роки, з метою активізації пізнавальної діяльності студентів, викладачами широко використовуються технології інформаційно-комунікаційні, особистісно-орієнтованого навчання, інтерактивні технології та інше. Більше половини занять проводиться з використанням мультимедійного проектора, графопроектора тощо. Враховуючи наявність достатньої кількості комп’ютерів, необмеженого доступу до мережі Інтернет, викладачі і студенти багато працюють над оновленням матеріалів по законодавчій базі, що стрімко змінюється.
Всім добре відомо, наскільки зріс потік інформації. Тому, для полегшення навчання, систематизації знань викладачами проводиться велика методично-консультаційна робота: розробляються методичні рекомендації, таблиці, діаграми, і, навіть, електронні підручники. Студенти мають змогу в бібліотеці закладу знайти лекційні матеріали з будь-якого предмету на паперових і електронних носіях, ознайомитися з лекціями науковців МАУП (Міжрегіональної академії управління персоналом) та інших закладів. До речі, всі студенти отримали електромагнітні диски з програмних дисциплін.
Залишилося зовсім «мало» — домогтися від кожного студента бажання самостійно здобувати знання, допомогти їм у цьому.
Тому, на мою думку, ми досить вдало і вчасно запровадили модульно-рейтингову систему навчання і контролю знань студентів. Що це означає?
По-перше, з усіх предметів розроблено методичні рекомендації, в яких висвітлено основні питання курсу, практичні завдання, питання для самостійного опрацювання, питання для самоконтролю знань, розміщено тестові завдання для комп’ютерного оцінювання знань, необхідна література. Двічі на семестр оцінюємо рівень навчальних досягнень студентів, визначається рейтинг кожного, при цьому, якщо студент набрав достатню кількість балів, він автоматично звільняється від складання семестрового екзамену (крім державної підсумкової атестації), але йому надається право складати іспит з метою підвищення оцінки.
Це потребувало великої підготовчої роботи, вимагає докладати значних зусиль і нині, щоб дотриматися єдиних вимог. Але результат є винагородою за пророблене.
Користуючись нагодою, хочу подякувати колегам за розуміння і підтримку цих інновацій. Викладачам: Войтік Л.С.,
Князюк С.І., Денисюк О.В., Негодюк Т.М., Опанасюк Н.М., Швєцовій О.С., Живанюку А.І., Божку Я.М., Котляренко О.І., котрі знаходяться в постійному пошуку, працюють творчо і наполегливо, досягають належних результатів, примножують традиції закладу.
Ще декілька слів про культ студента. У нас багато років поспіль діє «Кодекс честі студента» і «Кодекс честі ­викладача». Вони не дозволяють ображати студента, бути необ’єктивними чи упередже­ними, і, навіть, звернення до студента — тільки на «Ви». Вагоме слово має студентський парламент, а його голова є повноправним членом педагогічної ради.
— Сьогодні багато розмов про молодь. Одні сердито, песимістично говорять про нашу зміну, інші (але таких менше) — навпаки, з піднесенням. Що Ви скажете з цього приводу?
— Хоч я і не один рік працюю з молодими людьми, однозначно відповісти на це питання не можу. Вони — різні. Вони схожі на нас, але зовсім інші, з іншими цінностями. Це і не дивно. Не буду говорити про причини, вони лежать на поверхні, досить ввімкнути телевізор. Тому потрібно вносити певні зміни у систему виховної роботи, що ми і намагаємося зробити.
Значна увага у цій роботі приділяється адаптації новоприбулих студентів до умов навчання в коледжі та проживання в гуртожитку, адже більша частина наших студентів — іногородні. Тому повсякденна увага, підтримка та контроль з боку кураторів груп і адміністрації закладу є обов'язковими.
Завдяки особистісному підходу до наших студентів, шляхом індивідуальної роботи, бесід (з долученням працівників правоохоронних органів, соціальних служб та ін.), різнопланових виховних заходів вдалося запобігти проявам насильства, протиправної поведінки та зменшити кількість пропусків.
Одним із головних завдань колективу є налагодження постійних і міцних контактів з батьками студентів шляхом особистих зустрічей, роботи батьківських комітетів, телефонного та поштового зв'язку. Це забезпечує взаємну відповідальність батьків, студентів та викладачів, як рівноправних учасників процесу навчання та виховання.
З метою формування конкурентоспроможного спеціаліста налагоджено зв'язки з підприємствами, організаціями, установами, де проходять виробниче навчання наші студенти: міськрайонний суд, міськрайонна прокуратура, управління МВС, Пенсійний фонд, банківські установи, управління юстиції, загальноосвітні та спортивні школи. І, варто відзначити те, що керівники зазначених установ завжди дають виключно позитивні відгуки про наших старшокурсників. Ми щиро вдячні їм за допомогу і сприяння у проведенні практики.
Для знайомства з особливостями проходження виробничого навчання відбувалися зустрічі з керівниками баз практики на відділенні «Фінанси і кредит», «Правознавство», «Фізичне виховання»; представники суду, прокуратури, виконавчої служби завжди у складі журі конкурсно-пізнавальної гри «Правовий ринг» (до Дня працівників юридичної служби України).
З метою юридичної допомоги неповнолітнім, молоді та соціально незахищеним верствам населення на базі коледжу працює юридична консультація, де студенти-старшокурсники відділення «Правознавство» під спостереженням викладачів консультують відвідувачів з усіх галузей права. Так, протягом 2010 року за правовою допомогою та безкоштовною консультацією звернулось майже 150 чоловік.
У коледжі традиційно проводяться тематичні та розважальні заходи, серед­ яких варто відзначити: спортивно-розважальне свято «Козацькі забави», конкурси краси, вечори відпочинку, виховний захід «Голгофа голодної смерті» (до Дня пам'яті жертв голодомору 1932-1933 рр.), військово-патріотична програма «Ігри патріотів» (з нагоди Дня Збройних Сил України).
Проведення цих та низки інших заходів дозволило відкрити в студентів нові приховані можливості і таланти, дало їм змогу проявити себе з кращої сторони та сформувати знання, уявлення, переконання про вічні, світові істини — добро, красу, любов...
Для розширення кругозору, знайомства з історичним минулим рідного краю та Батьківщини здійснювалися подорожі та екскурсії до Києва, Львова, Кам'янця-Подільського та пам'ятними місцями Новоград-Волинщини.
Студенти коледжу були ініціаторами ряду акцій, ­зокрема: відвідування міського Будинку дитини з благодійною допомогою, озеленення території, допомога одиноким і престарілим.
— Сьогодні вчителі і викладачі фізичного виховання досить обережно, якщо не сказати з острахом, ставляться до навантаження учнів на уроках фізичного виховання, організації різного роду змагань, адже трапляються непоодинокі випадки, що призводять до сумних наслідків. Як ці питання розв’язуються у вас?
— Так, це надзвичайно важливе, тривожне і складне питання.
З кожним роком кількість дітей з різними захворюваннями збільшується. Причини також відомі. Однак уроків фізвиховання ще ніхто не відмінив. Їх і так недостатньо. Крім того, у нас діє відділення «Фізичного виховання». Очолюють його такі досвідчені педагоги, як Живанюк А.І. і Нікітович І.М., котрий, до речі, є ветераном педагогічної ниви. Вони є викладачами вищої категорії і разом з іншими викладачами, медпрацівником, уважно стежать за станом здоров’я студентів, диференційовано підходять до встановлення навантаження як групи, так і кожного студента зокрема.
— Оскільки в закладі є відділення «Фізичного виховання», то ви повинні мати гарні спортивні результати.
— Так, панує така думка, вистачає і критики на нашу адресу. Однак слід врахувати те, що разом з І-м курсом, на цьому відділенні займається всього 62 студенти. Причому, при вступі ми змушені звертати увагу, перш за все, на знання української мови і біології, загальної фізичної підготовки, а не на наявність спортивного розряду. Однак, за 2-3 роки навчання нам дещо вдається. Студенти коледжу є призерами міських, обласних, всеукраїнських змагань з легкої атлетики, важкої атлетики, карате-до, армреслінгу, гирьового спорту (Сахнюк Юля, Лук’янчук Володимир, Маркешин Олег, Овсянніков Анатолій, Лугін Артем, Барановський Микола, Сасько Людмила та інші).
У коледжі було підготовлено два майстри спорту України (Литвинчук Лілія, Кислицький Ігор) з гирьового спорту. Нещодавно на першості України в м.Одеса серед юніорів з армспорту студенти коледжу ввійшли до п’ятірки найкращих спортсменів, а Сасько Людмила здобула бронзову нагороду у своїй ваговій категорії.
Всі студенти коледжу мають можливість підтвердити чи виконати нормативи спортивних розрядів, другого спортивного розряду з обраного виду спорту, третього — з додаткового виду спорту та отримати суддівську категорію.
— Сьогодні багато говориться про реформи в Україні, в тому числі — в освіті. Прокоментуйте своє бачення.
— Якщо говорити про реформи в освітньому просторі, то, на мою думку, все занадто перебільшується. Справді реформаторським був підхід до проведення вступу у ВНЗ шляхом ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання). Завдяки цьому, у найпрестижніші ВНЗ України поступили (і відразу в декілька) діти із незаможних сімей, за знаннями. Це було справді досягнення в освіті, яке багатьом ректорам державних ВНЗ і чиновникам не до вподоби, адже перестало діяти «телефонне право», зникли додаткові джерела власного збагачення. Тож весь час Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України вносить зміни у правила прийому, намагаються ввести ще «додатковий — найголовніший» екзамен. Не був підготовлений проект з переходу на 12-річний термін навчання: ні навчально-матеріальна і методична бази, ні кадрове забезпечення, ні профільність (краще професійність) навчання та ін.
Щодо профільності навчання. 4 березня 2011 року я був учасником «круглого столу», що проходив під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, за участю Академії педагогічних наук з питань підго­товки робітничих кадрів під час навчання в загальноосвітній школі, використовуючи години (скажу, щоб було зрозуміло читачу) трудового навчання. У нашому місті, як і в багатьох регіонах України, є певні напрацювання. Зокрема, декілька років тому, на нашій базі було проведено виїзну колегію управління освіти і науки Житомирської обласної держадміністрації. Цей досвід було схвалено. Його суть полягає в тому, що учні, навчаючись у старших класах, паралельно здобувають на базі ПТУ чи ВНЗ І рівня акредитації робітничу професію. (На нашій базі учні ЗОШ №10 отримували професію столяра-різьбяра, муляра-штукатура, кравця-виши­вальника). Все було добре, але до перевірки КРУ. Сьогодні наше управління освіти має проблеми щодо «законності» такого навчання.
Державний заклад «незаконно» отримав бюджетні кошти на підготовку кваліфікованого робітника (це компенсації на заробітну плату, витрачені матеріали, енергоносії). Скажіть, будь ласка, що тут незаконного?
Тоді, на «круглому столі», нам пообіцяли звернутися до відповідного комітету Верховної Ради із пропозиціями внести відповідні зміни у законодавчу базу, але коли воно буде? Хто з високих чиновників цим перейматиметься?
Наш заклад за роки своєї діяльності підготував 1,5 тисячі кваліфікованих фахівців, частина з яких живе і працює в нашому місті. Це і є підтвердження нашої роботи.
— То, на вашу думку, що чекає на нашу освіту?
— Мені важко відповісти на це питання через те, що задекларовані стратегічні орієнтири зазнають змін із зміною очільника міністерства.
Конкретна робота підміняється бюрократичним паперообігом. Щоденно електронною поштою надходять листи з вказівками і різними запитами, що забирають багато зусиль. Робота установ вищого рівня перекладається на плечі педагогів.
На розвиток ос­віти кошти практично не виділяються, а лише — на її функціонування. Приватна освіта підтримки, навіть моральної, від держави не отримує. Оренда з нового року зросла на 55%.
Процеси ліцензування і акредитації страшенно забюрократизовані.
Однак ми налаштовані оптимістично і сподіваємося на краще. Додає оптимізму те, що Президент України Віктор Янукович у зверненні до парламенту назвав реформу освіти однією з ключових задач 2011 і наступних років.