СВІЖИНА

Заколов Петро свиней,
Щоб прибуток взяти,
На ярмарок до людей
Повіз продавати.
Доки довідки купив,
Не встиг все продати,
Довелося у кумів
Ніч заночувати.
По закону данини,
Від себе і жінки,
Приніс кумам свіжини
Й сулію «зубрівки».
А куму все місто знало —
Сексапільна жінка…
Вмить в пательні шкварчить сало,
М’ясо і печінка.
В кухні поралась без шику,
Жарила, тушила…
Свому куму й чоловіку
Поляну накрила.
Лились тости величаві,
Кум про торг забув,
Чоловік п’яний на лаві…
За столом заснув!
Полягали спати нишком,
Де кого зморило,
Під кумою в спальні ліжко
Цмокало й скрипіло…
Після любощів і чар,
Як стало світати,
Кум подався на базар
Сало продавати.
Жінка будить чоловіка,
Йому догоджає:
Мед-горілочку, індика
На стіл виставляє.
«Неси, — мовить, —
туфлі модні
Та нові штани!
Дав би Бог, щоб кум сьогодні
Приніс… свіжини!!!»