70 РОКІВ ШЛЯХОМ СЛАВИ ТА ВІДВАГИ!

У 30-ОЇ ОКРЕМОЇ МЕХАНІЗОВАНОЇ БРИГАДИ — СЛАВНИЙ ЮВІЛЕЙ
Історія 30-ої окремої механізованої бригади розпочинається з вересня 1941 року. Саме тоді, за наказом Ставки Верховного командування СРСР, в Середньо-Азіатському військовому окрузі, в місті Самарканді, розпочалося формування 83-ої кавалерійської дивізії, до складу якої ввійшли 3 кавалерійські полки та окремий ескадрон хімічного захисту. Першим командиром дивізії був призначений генерал-лейтенант Селіванов.
Усі військові частини, що увійшли до складу дивізії, не мали бойового досвіду. Але палка любов до своєї Батьківщини, вірність військовому обов’язку і присязі — ці якості були яскравими рисами бійців дивізії.
Вже 7 листопада 1941 року дивізію відправлено на фронт. Бойове хрещення особовий склад з’єднання прийняв у складі кінно-механізованої групи військ 61-ої Армії в районі міста Ряжськ...
На початку 1943 року дивізія в складі 7-го кавалерійського корпусу вводиться в прорив на південний захід від Кантимирівки. За 4 дні в тилу ворога дивізія пройшла з боями 215 км і визволила залізничний вузол (місто Уразово) і Валуйки. За зразкове виконання завдань, героїзм особового складу в Валуйсько-Уразівській операції дивізія була перейменована в 13-ту гвардійську кавалерійську дивізію. З січня по квітень 1943 року дивізія активно бере участь у бойових діях на Воронезькому фронті в складі 6-го гвардійського кавалерійського корпусу. В цей період вона пройшла з боями 1670 км та визволила 800 населених пунктів від німецько-фашистських загарбників. З січня по квітень1944 року — успішно виконує завдання із захоплення в тилу ворога важливих комунікацій в районі Луцька, Рівного, здійснює рейд у тил противника в район міста Дубно. Наказом Верховного Головнокомандувача Збройних сил СРСР №22 від 7.02.1944 року за взяття міста Рівного дивізії присвоєно почесне найменування «Рівненська».
З 27 по 30 липня 1944 року солдати та офіцери дивізії беруть участь у боях в тилу ворога на річці Вісла на ділянці Яниця-Хвальлевіце (Польща), у складі 1-го Українського фронту, а з жовтня по грудень 1944 року — рейдові бої на Будапештському напрямку. За оволодіння містом Дебрецен Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14.11.1944 року дивізія нагороджена орденом Червоного Прапору.
З грудня 1944-го по кінець січня 1945 року ведуться успішні бойові дії дивізії на території Чехословаччини. За зразкове виконання завдань командування в боях із німецькими загарбниками на території Чехословаччини Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17.05.1945 р. дивізія нагороджена орденом Суворова ІІ ступеня. З початку червня по кінець липня 1945 року дивізія здійснює марш з району Мокроврата (Чехословаччина) в місто Новоград-Волинський. У квітні-травні 1945 року 11-ту гвардійську механізовану дивізію переформовано в 30-ту гвардійську танкову Рівненську Червонопрапорну ордена Суворова дивізію.
За роки війни бойові знамена частин дивізії були прикрашені 22 орденами, 30 гвардійців отримали звання Героїв Радянського Союзу.
У листопаді 1956 року особовий склад дивізії бере участь у бойових діях із виконання завдання радянського уряду в Угорщині.
На початку січня 1957 року дивізія передислокована в Новоград-Волинський.
Згідно із законом України «Про Збройні сили України» від 6.12.1991 року, 30-та гвардійська танкова дивізія ввійшла до складу Збройних сил України. В лютому 1992 року особовий склад дивізії склав присягу на вірність народу України.
Особовий склад частин з’єднання може пишатися своєю бойовою історією. Але так вже судилося, що і на долю повоєнних поколінь офіцерів та солдатів дивізії випало чимало випробувань. І серед них — сумнозвісний Афганістан.
А як не згадати участь у лікві­дації наслідків Чорнобильської катастрофи та миротворчі дії у колишній Югославії. Коли сталася Чорнобильська трагедія, воїни з’єднання брали участь у боротьбі з підступною ядерною стихією. Інженери і зв’язківці, воїни-хіміки до кінця виконали свій військовий обов’язок із приборкання атомного монстра. Десятки бійців за мужність і військову доблесть нагороджені орденами та медалями.
Указом Президента України від 20.10.99 року за бойові заслуги особового складу в період Великої Вітчизняної війни, високий професіоналізм у виконанні поставлених завдань у мирний час та з метою виховання військової молоді на бойових традиціях старшого покоління дивізії було присвоєно почесне найменування Новоград-Волинська зі збереженням усіх почесних найменувань та нагород.
У цей же час Президент України вручив дивізії бойовий прапор. У жовтні 2000 року на базі дивізії, вперше в історії незалежної України та її Збройних сил, були проведені командно-штабні мобілізаційні навчання з реальним призовом військовозобов’язаних. Присутні на навчаннях — Президент України, міністр оборони України, командувач Сухопутних військ ЗС України. Керівний склад ЗС України високо оцінив бойовий вишкіл воїнів-танкістів та стан справ у з’єднанні загалом.
До 30 жовтня 2003 року дивізія була переформована в 30-ту окрему гвардійську танкову бригаду зі збереженням усіх почесних найменувань та нагород. А до 30 липня 2004 року — в 30-ту окрему гвардійську механізовану бригаду.
Згідно з Указом Президента України від 17 квітня 2002 року №348/2002 «Про Державну програму переходу Збройних сил України до комплектування військовослужбовцями, котрі проходять військову службу за контрактом», на базі бригади започатковано експеримент із укомплектування підрозділів військовослужбовцями за контрактом, що розпочався в червні 2005 року.
На сучасному етапі з’єднання входить до Об’єднаних сил швидкого реагування. Восени 2007 року особовий склад бригади бере участь у батальйонних тактичних навчаннях із бойовою стрільбою «Артерія-2007» у 240-му Житомирському навчальному центрі, де військовослужбовці бригади підтвердили свій високий професійний рівень.
Восени 2008 року на Рівненському полігоні на базі бригади проводилися широкомасштабні бригадні тактичні навчання з бойовою стрільбою, в ході яких особовим складом було продемонстровано високий рівень професіоналізму та польового вишколу. За підсумками 2008 навчального року, бригада займає перше місце серед частин Сухопутних військ.
30-та окрема механізована бригада, як одна з найбільш підготовлених частин Збройних сил України, бере активну участь у міжнародних миротворчих операціях.
Серед особового складу
бригади більше 300 військово­службовців залучалися до виконання завдань у складі миротворчих контингентів у Сьєрра-Леоне, Лівані, Іраку, Косово.
На даний час військово­службовці бригади готуються до проведення батальйонних тактичних навчаннь із бойовою стрільбою на 240-му навчальному центрі (Житомир) під час широкомасштабних навчань «Адекватне реагування-2011».
У 30-ій окремій механізованій бригаді проходять службу досвідчені офіцери та військовослужбовці за контрактом, серед яких — командир танкового батальйону, підполковник Олександр Пятніцин, командир батальйону управління, підполковник Олег Люш, начальник відділення особового складу, майор Віталій Гуляєв, командир БрАГ, підполковник Сергій Артамощенко, головний старшина бригади, старший прапорщик Руслан Левицький та багато інших, котрі передають свій досвід, свої знання молодим військовослужбовцям для підтримання високого бойового вишколу не тільки нашого славетного з'єднання, а й Збройних сил в цілому.
Сьогодні особовий склад з’єднання живе за напрямком, визначеним Державною програмою реформування Збройних сил України. Ця програма започатковує етап розвитку професійної армії нашої
держави.