ЧИМ Я ГІРША ЗА СУСІДКУ?
- Відверта розмова
- 315
- коментар(і)
- 07-10-2011 20:23
Вже давно відлунав для вас вальс Мендельсона. За плечима вже не один рік спільного життя. І здається, що все у вас в цьому житті добре — все як у всіх: сім’я, дім, робота, діти, чоловік...
Але чому останнім часом гризе одна і та ж думка, що щось не так у вас у родині?
Ти починаєш замислюватися над цим, починаєш придивлятися до чоловіка, може, він не «такий»... Чоловік, з яким вже прожито стільки років, з яким виховуєте разом дітей, з яким, як кажуть, пуд солі з’їли і про якого, як тобі здавалося, ти знаєш все, раптом дуже змінився. А може бути і не раптом, просто дуже давно ти так уважно не придивлялася до нього і не розумієш, чому чоловік порівнює тебе з іншими жінками.
Це в перші роки спільного життя тобі хотілося догоджати своєму чоловікові, попереджати кожне його бажання, ловити кожне його слово. А потім... потім — звичка. З’явилися діти, котрі потребують уваги, і ти всю свою любов і ласку, всю увагу перекинула на них. Ну, а щодо чоловіка, то йому вже те, що залишилося.
І ось тепер ти раптом побачила, що чоловік твій живе, начебто, своїм окремим життям. У тебе своє життя, звичайне і звичне для жінки, — дім, сім’я, робота, діти. А в нього — своє. Теж будинок, робота, діти, родина... От тільки, де в цій сім’ї твоє місце, ти не можеш зрозуміти.
Ти стала більш уважно ставитися до чоловіка, придивлятися, де і що він робить, що говорить. І побачила, і дізналася ти дуже багато дивного і цікавого. Дуже часто в своїх розмовах чоловік робить порівняння тебе з твоєю давньою подругою і, причому, порівняння не на твою користь. Вже з ким, з ким порівнювати, але тільки не з подружкою, яку, наскільки тобі не зраджує пам’ять, чоловік і не дуже-то жалував. Не подобалася вона йому, ти точно знаєш. Він не любив, коли вона приходила до вас у гості, і не любив ходити в гості до її будинку. І раптом такі компліменти у її бік: то вона це вміє робити краще, то інше. І якби подружка не була одружена і не мала трьох дітей, то всі ці похвали можна було б вважати за знаки уваги з боку твого чоловіка, і вони могли б стати причиною для ревнощів.
А далі пішло ще гірше — чоловік став нахвалювати сусідку по під’їзду. Він, виявляється, познайомився з нею випадково, коли гуляв із сином у парку. Вона попросила надати їй невелику допомогу, і чоловік допоміг їй. Вона з дочкою запросила його з сином до себе в гості. У них зав’язалися дружні стосунки. Це знайомство стало приводом для твого хвилювання? Що ж, варто визнати, похвилюватися є через що.
Чоловік розповідає тобі про те, яка сусідка чудова жінка, який вона цікавий співрозмовник, при цьому натякаючи, що з тобою він вже і забув, коли розмовляв востаннє, окрім як про дітей і кількість витрачених грошей.
Чоловік часто зустрічався з сусідкою, гуляючи в парку з сином. Після цих зустрічей він повертався додому збуджений і починав розповідати тобі про цю жінку.
Врвховуючи це, його поведінка в сімї не змінюється. Завжди вчасно приходить із роботи, вихідні проводить із дітьми і з тобою, все, що потрібно по господарству, робить. Ознак того, що він тобі зраджує, — немає.
Що, власне, сталося? Поки що нічого страшного, і все можна виправити, бо твій чоловік просто втомився жити, граючи другорядні ролі в твоєму житті. Він знову захотів твоєї уваги і любові. І нічого кращого придумати не міг, щоб знову завоювати твою увагу, як викликати в тебе почуття ревнощів.
І йому це вдалося, чи не так? Хоча ти, напевно, вважаєш, що це зовсім і не ревнощі, а просто почуття образи. Треба ж таке: тебе — чудову, добру і ласкаву матір, прекрасну господиню — порівнюють з якоюсь сусідкою. Що ж, можливо, робила ти і справді все добре, але не так, як хотілося би твоєму чоловікові.
Звичайно, йому потрібно було поговорити з тобою. Посидіти, згадати, як жили в перші роки вашого шлюбу. Сказати про те, як добре йому було тоді поруч із тобою. Про те, що йому дуже шкода, що у ваших стосунках зараз так мало тепла, не кажучи вже про любов. А ще, що йому дуже хочеться все повернути назад — і тепло, і любов. Але він цього не зробив, а зробив те, що зробив.
Згадай, адже коли ти виходила заміж за нього, — ти ж любила. Любила і хотіла прожити в любові все життя. Озирнись, поглянь на життя, прожите разом, згадай, як добре вам було, поки не дозволили побуту з’їсти всі ваші добрі стосунки і вашу любов. І якщо тобі дійсно потрібен твій чоловік, то, може, варто переглянути свої погляди на життя?
Цікаво, а що думають з цього приводу наші читачі? Чекаємо на ваші відгуки!
Але чому останнім часом гризе одна і та ж думка, що щось не так у вас у родині?
Ти починаєш замислюватися над цим, починаєш придивлятися до чоловіка, може, він не «такий»... Чоловік, з яким вже прожито стільки років, з яким виховуєте разом дітей, з яким, як кажуть, пуд солі з’їли і про якого, як тобі здавалося, ти знаєш все, раптом дуже змінився. А може бути і не раптом, просто дуже давно ти так уважно не придивлялася до нього і не розумієш, чому чоловік порівнює тебе з іншими жінками.
Це в перші роки спільного життя тобі хотілося догоджати своєму чоловікові, попереджати кожне його бажання, ловити кожне його слово. А потім... потім — звичка. З’явилися діти, котрі потребують уваги, і ти всю свою любов і ласку, всю увагу перекинула на них. Ну, а щодо чоловіка, то йому вже те, що залишилося.
І ось тепер ти раптом побачила, що чоловік твій живе, начебто, своїм окремим життям. У тебе своє життя, звичайне і звичне для жінки, — дім, сім’я, робота, діти. А в нього — своє. Теж будинок, робота, діти, родина... От тільки, де в цій сім’ї твоє місце, ти не можеш зрозуміти.
Ти стала більш уважно ставитися до чоловіка, придивлятися, де і що він робить, що говорить. І побачила, і дізналася ти дуже багато дивного і цікавого. Дуже часто в своїх розмовах чоловік робить порівняння тебе з твоєю давньою подругою і, причому, порівняння не на твою користь. Вже з ким, з ким порівнювати, але тільки не з подружкою, яку, наскільки тобі не зраджує пам’ять, чоловік і не дуже-то жалував. Не подобалася вона йому, ти точно знаєш. Він не любив, коли вона приходила до вас у гості, і не любив ходити в гості до її будинку. І раптом такі компліменти у її бік: то вона це вміє робити краще, то інше. І якби подружка не була одружена і не мала трьох дітей, то всі ці похвали можна було б вважати за знаки уваги з боку твого чоловіка, і вони могли б стати причиною для ревнощів.
А далі пішло ще гірше — чоловік став нахвалювати сусідку по під’їзду. Він, виявляється, познайомився з нею випадково, коли гуляв із сином у парку. Вона попросила надати їй невелику допомогу, і чоловік допоміг їй. Вона з дочкою запросила його з сином до себе в гості. У них зав’язалися дружні стосунки. Це знайомство стало приводом для твого хвилювання? Що ж, варто визнати, похвилюватися є через що.
Чоловік розповідає тобі про те, яка сусідка чудова жінка, який вона цікавий співрозмовник, при цьому натякаючи, що з тобою він вже і забув, коли розмовляв востаннє, окрім як про дітей і кількість витрачених грошей.
Чоловік часто зустрічався з сусідкою, гуляючи в парку з сином. Після цих зустрічей він повертався додому збуджений і починав розповідати тобі про цю жінку.
Врвховуючи це, його поведінка в сімї не змінюється. Завжди вчасно приходить із роботи, вихідні проводить із дітьми і з тобою, все, що потрібно по господарству, робить. Ознак того, що він тобі зраджує, — немає.
Що, власне, сталося? Поки що нічого страшного, і все можна виправити, бо твій чоловік просто втомився жити, граючи другорядні ролі в твоєму житті. Він знову захотів твоєї уваги і любові. І нічого кращого придумати не міг, щоб знову завоювати твою увагу, як викликати в тебе почуття ревнощів.
І йому це вдалося, чи не так? Хоча ти, напевно, вважаєш, що це зовсім і не ревнощі, а просто почуття образи. Треба ж таке: тебе — чудову, добру і ласкаву матір, прекрасну господиню — порівнюють з якоюсь сусідкою. Що ж, можливо, робила ти і справді все добре, але не так, як хотілося би твоєму чоловікові.
Звичайно, йому потрібно було поговорити з тобою. Посидіти, згадати, як жили в перші роки вашого шлюбу. Сказати про те, як добре йому було тоді поруч із тобою. Про те, що йому дуже шкода, що у ваших стосунках зараз так мало тепла, не кажучи вже про любов. А ще, що йому дуже хочеться все повернути назад — і тепло, і любов. Але він цього не зробив, а зробив те, що зробив.
Згадай, адже коли ти виходила заміж за нього, — ти ж любила. Любила і хотіла прожити в любові все життя. Озирнись, поглянь на життя, прожите разом, згадай, як добре вам було, поки не дозволили побуту з’їсти всі ваші добрі стосунки і вашу любов. І якщо тобі дійсно потрібен твій чоловік, то, може, варто переглянути свої погляди на життя?
Цікаво, а що думають з цього приводу наші читачі? Чекаємо на ваші відгуки!
Коментарі відсутні