СОСКА — ШКІДЛИВА ЗВИЧКА…
- Ваше здоров'я
- 328
- коментар(і)
- 16-03-2012 01:02
Актуальна для малюків та їхніх молодих батьків річ — соска-пустушка. Проте, постійно затиснута в роті, вона заважає формуванню та розвитку всієї кістково-м’язевої структури, що з часом призводить до виникнення не лише деформації зубного ряду та аномального прикусу, а й до малорухомості органів мови. У майбутньому це призводить до виникнення проблем в усіх категоріях мовлення — від звуковимови до повноцінного фразового мовлення та фонації.
Так звана «амімічність» та малорухомість м’язів обличчя з часом породжує ще один негативний наслідок — у дитини порушується правильне повноцінне дихання через ніс, що призводить до розростання та атрофії аденоїдних вегетацій (новоутворень) у порожнині носоглотки.
Щоб зрозуміти масштабний характер цієї важливої проблеми та усвідомити всю серйозність її наслідків, тут слід нагадати батькам відомості зі шкільного курсу анатомії. Порожнина носоглотки з’єднується з повітряною порожниною вуха через слухову (Євстахієву) трубу, і при постійному ротовому диханні та розростанні аденоїдів виникає втягнутість барабанної перетинки всередині вушної порожнини. А це спричиняє хронічне зниження слуху та повністю відображається на якості мови та голосу вашого малюка. Дитина не може чітко диференціювати звуки власної мови та сприймати правильну мову від оточуючих, а значить — навколишній світ!
Ще одна серйозна причина відмови від соски-пустушки — це схильність до вушних захворювань.
Коли дитина переходить на ротове дихання, — змінюється весь механізм функціонування дитячого організму, порушується дихальний ритм, відток крові від мозку і як наслідок — погіршення пам’яті, розумових здібностей, порушення складу крові, функцій серцево-судинної системи.
У дитини, котра постійно смокче соску-пустушку, може змінитися прикус, що негативно відобразиться на зовнішності малюка у майбутньому.
Соска замикає малюка на самому собі, що не дає змогу дитині активно розвиватись, у неї знижується дослідницький інтерес до навколишнього світу. Наукою доведений зв’язок соски-пустушки з випадками дитячого аутизму.
Якщо ви все ж таки вирішили використовувати соску чи пустушку для заспокоювання немовляти, то старайтесь робити це дуже рідко, а після того, як дитина заспокоїться та засне, забирайте соску з рота дитини взагалі! Коли ви спілкуєтесь із дитиною чи пестите малюка, також не давайте йому пустушку! Лише іноді, якщо вам вкрай необхідно відвернути увагу дитини, а мама не може в цей час прикласти дитину до грудей, щоб погодувати, ненадовго можна використати пустушку без особливих негативних наслідків.
Якщо все-таки грудне вигодовування затягнулось, а з соскою-пустушкою важко розлучитись, рекомендую вам використовувати наступні ігри-вправи:
• Широко відкрийте рот, ніби дивуючись: «А-а-а!» (звук необов’язковий), а потім закрийте його. Нехай дитина наслідує ваші рухи та повторює за вами.
Також, наслідуючи ваші дії, маля повинно широко посміхнутися, потім витягнути губи «в трубочку», ніби хоче поцілувати маму.
Якщо вас насторожила ця інформація, то ви обов’язково згадаєте стару народну мудрість: «Що занадто — то не здраво...» й замислитеся ще раз над тим, чи варто затискати соскою чи пустушкою дитині рота, якщо вона постійно випльовує її, а потім шукати поради та порятунку у логопеда, ортодонта, психіатра, ЛОРа та психолога!
Пустушка — це перший обман, з яким зустрічається майже все людство після появи на світ!
Великих вам успіхів, терпіння, витримки та чудових результатів у вихованні здорових геніальних діток!
Так звана «амімічність» та малорухомість м’язів обличчя з часом породжує ще один негативний наслідок — у дитини порушується правильне повноцінне дихання через ніс, що призводить до розростання та атрофії аденоїдних вегетацій (новоутворень) у порожнині носоглотки.
Щоб зрозуміти масштабний характер цієї важливої проблеми та усвідомити всю серйозність її наслідків, тут слід нагадати батькам відомості зі шкільного курсу анатомії. Порожнина носоглотки з’єднується з повітряною порожниною вуха через слухову (Євстахієву) трубу, і при постійному ротовому диханні та розростанні аденоїдів виникає втягнутість барабанної перетинки всередині вушної порожнини. А це спричиняє хронічне зниження слуху та повністю відображається на якості мови та голосу вашого малюка. Дитина не може чітко диференціювати звуки власної мови та сприймати правильну мову від оточуючих, а значить — навколишній світ!
Ще одна серйозна причина відмови від соски-пустушки — це схильність до вушних захворювань.
Коли дитина переходить на ротове дихання, — змінюється весь механізм функціонування дитячого організму, порушується дихальний ритм, відток крові від мозку і як наслідок — погіршення пам’яті, розумових здібностей, порушення складу крові, функцій серцево-судинної системи.
У дитини, котра постійно смокче соску-пустушку, може змінитися прикус, що негативно відобразиться на зовнішності малюка у майбутньому.
Соска замикає малюка на самому собі, що не дає змогу дитині активно розвиватись, у неї знижується дослідницький інтерес до навколишнього світу. Наукою доведений зв’язок соски-пустушки з випадками дитячого аутизму.
Якщо ви все ж таки вирішили використовувати соску чи пустушку для заспокоювання немовляти, то старайтесь робити це дуже рідко, а після того, як дитина заспокоїться та засне, забирайте соску з рота дитини взагалі! Коли ви спілкуєтесь із дитиною чи пестите малюка, також не давайте йому пустушку! Лише іноді, якщо вам вкрай необхідно відвернути увагу дитини, а мама не може в цей час прикласти дитину до грудей, щоб погодувати, ненадовго можна використати пустушку без особливих негативних наслідків.
Якщо все-таки грудне вигодовування затягнулось, а з соскою-пустушкою важко розлучитись, рекомендую вам використовувати наступні ігри-вправи:
• Широко відкрийте рот, ніби дивуючись: «А-а-а!» (звук необов’язковий), а потім закрийте його. Нехай дитина наслідує ваші рухи та повторює за вами.
Також, наслідуючи ваші дії, маля повинно широко посміхнутися, потім витягнути губи «в трубочку», ніби хоче поцілувати маму.
- Нанесіть краплину грудного молока чи підсолодженої рідини (сік, напій, сироп) на верхню губу малюка — нехай дитина оближе губки.
- Малята дуже люблять разом із мамою висовувати язика з рота та ховати його. Більш ефективних результатів ви досягнете, виконуючи вправи з малюком перед дзеркалом!
- Якщо виконання вправи викликає затруднення, допоможіть дитині руками: це буде своєрідний перший логопедичний масаж.
- Раджу батькам давати малюку у більш старшому віці тверду їжу (горіхи та інше). Жування — чудовий пасивний масаж всіх органів артикуляційного апарату (язик, губи, щелепи, піднебіння).
- Навчайте дитину з раннього віку слухати мову. Для цього звертайтесь до малюка лагідною, повільною, виразною мовою, при цьому слідкуйте за власною інтонацією та голосом, чітко, правильно та виразно вимовляйте всі слова, і ні в якому разі не «сюсюкайтесь»!
Якщо вас насторожила ця інформація, то ви обов’язково згадаєте стару народну мудрість: «Що занадто — то не здраво...» й замислитеся ще раз над тим, чи варто затискати соскою чи пустушкою дитині рота, якщо вона постійно випльовує її, а потім шукати поради та порятунку у логопеда, ортодонта, психіатра, ЛОРа та психолога!
Пустушка — це перший обман, з яким зустрічається майже все людство після появи на світ!
Великих вам успіхів, терпіння, витримки та чудових результатів у вихованні здорових геніальних діток!
Лариса ЯРМОЛЕНКО, логопед КДД міськрайТМО
Коментарі відсутні