ЧИ ЗАПОЛОНЯТЬ ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ БЕЗРОБІТНІ?

РОЗДУМИ НА ТЕМУ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ
Нині ведеться багато розмов про те, що на світовому ринку економіки відбувається фінансова криза. Прогнозують, що зачепить вона і Україну. Зрештою, тут і прогнозів не потрібно — серйозні проблеми у банківській сфері, в галузі металургії та в деяких інших галузях економіки свідчать, що на стабільність найближчим часом сподіватися нічого. Як і яким чином всі ці процеси можуть зачепити Новоград-Волинський — про це наша розмова із заступником міського голови Сергієм КОЛОТОВИМ:
— Сергію Юрійовичу, чи можна говорити про те, що фінансова криза вже відчувається і на теренах нашого міста?
— Ця проблема торкнулася Новограда-Волинського, і, на жаль, всі ці процеси найближчим часом розвиватимуться не в кращий бік. Бо в державі не вживають серйозних антикризових заходів, через що ситуація погіршується з кожним днем. Особливо це помітно на прикладі східних регіонів, де основа економіки — металургійний комплекс. У таких містах як Маріуполь, Кривий Ріг, Дніпропетровськ. Очікується, що незабаром тисячі людей в Україні поповнять лави безробітних.
— За деякими прогнозами, ця цифра може сягнути півмільйона...
— Різні джерела наводять різну статистику. Від сотень тисяч до кількох мільйонів українців можуть залишитися без роботи. Крім того, на даний час майже повністю зупинилася галузь будівництва, яка потребує постійного кредитування, а кредити зараз практично банками не видаються. Багато інших галузей фінансова криза зачепила за принципом ланцюгової реакції, а саме — зупинилася металургія, зникла потреба у сировині, менше навантаження на транспорт, залізницю, де кількість вантажних перевезень знижується. У будівництві також постраждають виробники будівельних матеріалів — підприємства, що їх виробляють, можуть зупинитися зовсім. І, навіть, що стосується металу, то і пункти прийому металобрухту, навіть на прикладі нашого міста, фактично не працюють, адже ціна на метал впала від 2 гривень до 40 копійок.
— Що стосується металургії, то не секрет, що український метал і до фінансової кризи був не найдешевшим і не дуже якісним на ринку. І попит на нього поступово спадав. То як же тепер виживати металургам?
— Одна з причин цього — те, що, свого часу, в цій галузі не відбулося серйозного переоснащення виробництва, не втілювалися у життя новітні технології. А новітні технології — це ті, які найбільш економні і потребують якнайменше енергозатрат. Наш метал дійсно дорожчий за європейський, тож попит на нього відповідний. Для чого купувати дорого та ще й низької якості продукцію? Питання, як кажуть, риторичне.
— Сергію Юрійовичу, всі ми стали свідками того, як із банків масово почали забирати кошти. Що буде далі?
— Населення зневірилося в банківській системі держави, а тому знову переважна більшість громадян зберігатиме власні заощадження десь в інших місцях. Окремі банки, які найбільш вразливі до цих процесів, взагалі збанкрутують. Решта не зможе масово видавати кредити або ж ці кредити, будуть занадто дорогі. А якщо існує дефіцит кредитних ресурсів, то й спостерігається досить млява ділова активність.
— Чи є вже дані про те, що безробітних у Новограді-Волинському значно побільшало, як прогнозувалося заздалегідь?
— Фінансова криза дійсно призводить до безробіття. Не омине цей процес і наше місто. Деяким робітникам на підприємствах вже запропонували відпустки за свій рахунок. Але сподіваємося, що цей процес не буде розвиватися так масово, як на Сході держави.
— Щодо закриття підприємств, то ви маєте на увазі сиркомбінат, який сьогодні вже не працює?
— Це підприємство знаходиться у районі, і тому конкретної інформації по його роботі я вам дати не можу. Можу лише зазначити, що з’явилися серйозні проблеми у Новоград-Волинського пивзаводу, який нині знаходиться у наближеному до критичного стані. І це не дивно, адже пиво не є одним з продуктів першої необхідності. І якщо населенню бракує коштів, то саме на таких товарах починають економити.
— Чи є ще якісь ознаки початку фінансової кризи на теренах Новограда?
— Турбує те, що поступово зменшуються платежі до бюджету. Виходячи з цього, об’єми виробництва на промислових підприємствах Звягельщини падають. Є ще такий цікавий факт, що нині додому із-за кордону та інших регіонів України повертається багато заробітчан. Минулими роками будівельники не могли знайти спеціалістів, а сьогодні представники цих професій вже шукають собі роботу в Новограді-Волинському. І не лише на зимовий період. Бо якщо раніше вони дійсно відпочивали взимку, а навесні їм пропонували конкретну роботу і на конкретний період вже заздалегідь, то тепер роботодавці цим робітникам нічого конкретного не говорять.
— Сергію Юрійовичу, які з підприємств Новограда-Волинського дають тепер найбільше робочих місць?
— Насамперед, це ТОВ «Техна», де працює майже тисячу робітників, 500 — на м’ясокомбінаті, 435 — на ЗАТ ВКФ «Леся», 230 — фабрика «Мірт», 250 — хлібозавод. Це найпотужніші роботодавці.
— Чи відчутно вже на біржі побільшало безробітних?
— Нещодавно, спілкуючись у телефонному режимі з працівниками Центру зайнятості, я довідався про те, що суттєвих змін на даний час поки що не відчувається — напливу безробітних немає. Рівень безробіття у нашому місті так і тримається десь приблизно на 2%.
— Чи має Новоград-Волинський свої «плюси і мінуси» напередодні фінансової кризи?
— Позитив Новограда у тому, що економіка у нашому місті диверсифікована, тобто не залежить від роботи якоїсь однієї галузі чи одного-двох підприємств, так як у тому ж Маріуполі, де дві третіх міста працює у металургії. Наші промислові підприємства невеликі і різногалузеві: це харчова промисловість, деревообробна, легка, фармацевтична. Це означає, що проблеми в одній галузі можна перекривати за рахунок інших. Тому великих потрясінь для Новограда-Волинського у зв’язку з фінансовою кризою я б не прогнозував. А загалом, все залежатиме від того, як розвиватиметься ця ситуація на теренах держави. Ну і багато що залежатиме від того, як втілюватимуть у життя наші підприєства новітні енергозберігаючі технології. Бо на часі виживуть саме ті, хто максимально зменшуватиме за- трати на виробництві. Тож один з основних напрямків — втілення в життя енергозберігаючих технологій. Але про це — наша наступна розмова.