НІНА ЧУМАК: «МИ ГОТОВІ ДО ТОГО, ЩОБ СТАТИ РЕГІОНАЛЬНИМ ПОЛОГОВИМ ЦЕНТРОМ»

Ніна Федорівна Чумак очолює пологове відділення Новоград-Волинського міськрайТМО вже не один десяток років. Її добре знають всі мами та бабусі нашого регіону, адже тут, у цьому пологовому, з’являлися на світ їх дітки та онуки. Кожна мама намагається обрати найкращий лікувальний заклад для народження свого малюка, а жителькам древнього Звягеля не потрібно нікуди їхати, бо ми маємо в своєму місті фахівців, яким можна довіряти за будь-яких обставин, які працюють на високому професійному рівні.
Можу стверджувати це з власного досвіду: мої діти народжувалися саме в Новограді-Волинському, тож завідуючу пологовим добре знаю вже майже двадцять років — і щоразу все більшу повагу і захоплення викликає у мене її вміння поєднувати у собі сильний, вольовий характер, неабиякі організаторські здібності, професіоналізм найвищого гатунку та щиру душевність, жіночу мудрість і чарівність. І як би складно не було, що б у житті не траплялося, а сонячна доброзичлива посмішка завжди осяває обличчя Ніни Федорівни — і ця витримка часто вражає до глибини душі її друзів, рідних та колег, які, як ніхто інший, розуміють всю складність і специфічність цієї непростої професії. Адже в Новоград-Волинському пологовому щодня з’являється на світ щонайменше по декілька діток, приїздять народжувати і з інших регіонів, бо добре знають, що тут працює колектив справжніх професіоналів, завжди готових до будь-яких несподіванок, а під час пологів часто-густо без цих несподіванок аж ніяк не обходиться. Так нещодавно до нас в редакцію навідалася жителька села Вербівка і зі сльозами радості на очах повідала про те, що саме колектив пологового своїми злагодженими діями врятував дочку і онучку, просто витягнув їх з того світу, бо у породіллі вдома почалася сильна кровотеча, і мова йшла про хвилини, а наші лікарі, доклавши неймовірних зусиль, розуміючи один одного з напівпогляду і напівслова, таки справилися за ті лічені хвилини, що їх було відмірено для життя матері і дитини! «Ви ж подякуйте обов’язково і завідуючій і всім її колегам, — просила жінка крізь сльози, — бо вони таки сотворили диво! Подібний професіоналізм лише в кіно показують, і я навіть не вірила, що в житті таке можливо...».
Так, колектив пологового часто робить, здавалося б, просто неможливе і неймовірне, рятуючи життя і повертаючи здоров’я матері і дитині, але самі вони вже звикли працювати щодня в екстремальних умовах, не очікуючи за це ні відзнак, ні нагород, а отримуючи щиру, ні з чим не зрівнянну, радість від першого крику кожного новонародженого.
І як важливо, щоб дітки приходили в цей світ у атмосфері любові і радості, затишку та тепла, комфорту. Адже життя не стоїть на місці, з кожним роком впроваджуються в медицині нові технології. Ніна Федорівна розповіла мені про те, які кардинальні зміни відбулися в цьому плані в галузі на прикладі свого відділення:
— Те, що сьогодні в акушерстві впроваджується нове — це, як не дивно, давно забуте старе, тільки з поправкою на реалії сьогодення. Колись народжували в родині, а тепер ми створюємо в стаціонарі практично ті ж самі умови, що й в родині — окремі палати зі всіма зручностями, де поряд із майбутньою мамою знаходиться хтось із рідних, близьких людей, дозволяємо брати домашні речі. З огляду на це, інколи запитують — чи не краще народжувати вдома? Але відразу зауважу, що пологи вдома — це ризик, адже можуть виникнути різні обставини, які потребують не тільки втручання лікаря, а й використання новітнього, сучасного обладнання — часто все це рятує життя і зберігає здоров’я матері і дитини.
Мене і весь наш колектив надзвичайно радує той факт, що, незважаючи на кризу, нам вдалося провести і закінчити капітальний ремонт відділення. Зроблена абсолютно повна реконструкція пологового стаціонару — маємо індивідуальні палати, індивідуальні пологові зали, операційний блок, отримали частину нового обладнання, і очікуємо, що надійде незабаром ще — нам потрібні нові дихальні апарати та УЗД-апарат. Власне, це не так багато, і є надія, що невдовзі ми все це отримаємо.
До нас багато їдуть народжувати з інших міст, і ми навіть були змушені вже обмежувати такий наплив — отримали з цього приводу зауваження від перевіряючих організацій, бо поки що не маємо відповідного офіційного статусу. І все одно до нас їдуть не лише з Ємільчиного, Баранівки і Червоноармійська, а й з Києва та обласних центрів.
Вже 5 років працюємо у проекті — втілюємо новітні технології в акушерстві. І маємо прекрасні результати: якщо раніше нормальні пологи, без патологій, складали 35-38%, то тепер таких ми маємо 65%. Такий же відсоток тепер і партнерських пологів.Це гарний показник.
Тож ми себе професійно почуваємо абсолютно нормально — і колектив хороший, і матеріальна база, і все найнеобхідніше обладнання маємо. І я можу впевнено говорити про те, що наше відділення повністю готове до того, щоб стати регіональним пологовим центром.
Знаєте, мені самій навіть важко повірити у те, що ми таки закінчили ремонт — у такий час, в таку кризу, це майже неймовірно! Повірте, я далека від політики людина, проте треба бути чесними, насамперед перед собою, і віддати належне тому, що зроблено. А зроблено все це, завдячуючи Голові Верховної Ради України Володимиру Литвину. І надалі Новограду-Волинському місту і району просто необхідно делегувати свого земляка туди, де є можливість вирішувати всі ці питання для нашого краю, для його жителів. Це наш порятунок: буде Литвин у владі — побудуємо регіональний хірургічний центр, отримаємо сучасну апаратуру, обладнання, вся галузь медицини нашого краю, маючи таку потужну підтримку, буде розвиватися.
Ми звикли до того, що Новоград ніколи не був обділений ще й завдячуючи тим людям, які очолювали міськрайТМО — Віктору Весельському, Юрію Вайсбергу, а нині — Василю Борису, які робили все можливе і нині докладають всіх зусиль для того, щоб нам іти в ногу з часом.
До нас прийшли дуже хороші молоді інтерни, цікавляться роботою, переймають досвід. І це також радує — життя продовжується, народжуються дітки, росте і розвивається рідне місто. Мабуть, все це і є складові людського щастя.