Поминання 43/2012

25 жовтня минуло 40 днів світлої пам’яті дорогого нам чоловіка, батька, дідуся Григорія Карповича ПЕТРИШИНА

На душі і в серці біль, печаль та сльози, які ніколи не висохнуть. Знаємо, що тебе ніколи не дочекаємося з дороги, з якої немає вороття. Пам’ять про тебе буде вічно жити в наших серцях, ти був такий добрий і вірний сім’янин. Прости нас, рідний, що ми і лікарі були не в силах тебе врятувати, — видно, така була воля Господня. Таких, як ти, не забувають, а вічно пам’ятають. Хто знав його, — згадайте і пом’яніть. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй добрій душі.

Сумуючі дружина Надія, сини, невістки, онуки

26 жовтня минає 40 днів, як пішла з життя Людмила Костянтинівна АНТИПЧУК

Як швидко плине час, як Ви пішли від нас. Ваше серденько вже не б’ється і на душі в нас гіркота. Зайдеш до Вас у дім чи на подвір’я, а там тепер лиш пустота. Ви мали золоту душу і добре серце. Ваш світлий образ збережемо ми в своїй пам’яті назавжди. Нехай Вас згадають добрим словом усі, хто Вас знав. Низько схиляємо голови перед Вашою могилою. Хай буде пухом Вам земля та вічне Царство Небесне.

Сумуючі рідні

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

29 жовтня минає три роки, як перестало битися серце дорогої нам людини — Миколи Ростиславовича СТОЛЯРЧУКА

Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть.

Сумуючі дружина і донька Вікторія

31 жовтня минає рік, як пішов з життя у вічність Віктор Іванович НЕСТЕРЕНКО

Осінь. Листя опадає, все навколо завмирає. Та невезуча ця пора, лише нам горе принесла. Та винен в цьому місяць — жовтень, тебе у нас він відібрав. І не поверне вже назад, лишив усіх на самоті. Цей жовтень серце розриває, душа все лине за тобою. Ніяк не можем ми змиритись, що ти в могилі тій лежиш. Ось, ось відкриєш двері і з’явишся у хаті ти своїй. І скажеш: «Добрий вечір, я вже повернувся до хати своєї, у рідний свій дім, до своєї сім’ї, до родини». Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою, а хто забув, — згадайте. Царство тобі Небесне, рідненький.

У вічній скорботі дружина, 2 дочки, зяті, онук і онучка

29 жовтня минув рік, як пішла з життя Валентина Мокіївна ЗОЗУЛЯ із села Ярунь

Дякуємо тобі, мамусечко, за життя, яке дала нам, за мудрі поради, за бабусине любляче серце… Сьогодні без тебе сумно… Світла пам’ять про тебе — з нами. Царство тобі Небесне, рідненька.

Сумуючі донька, сини, онуки

26 жовтня — рік гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті найдорожчої людини — Надії Федорівни КАЩУК

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, правнуки