Запорука успіху — любов до пошти

16 листопада — професійне свято зв’язківців! Щиро вітаємо ветеранів праці, всіх пенсіонерів поштового зв’язку, які віддали улюбленій справі роки свого життя, постійно покращуючи та збільшуючи послуги поштового зв’язку, бо запорукою успіху була любов до пошти, а також зв’язківців, котрі зараз працюють і достойно несуть естафету, прийняту від старшого покоління, а також — колег «Телекому».
Бажаємо всім міцного здоров’я, сили, енергії, творчої наснаги для успішного виконання всіх справ, домашнього затишку та добробуту, любові. Особливо хочеться привітати з професійним святом та 70-річним ювілеєм ветерана праці Петра Павловича Герасименка, який продовжив династію роду зв’язківців у селі, де працював начальником відділення рідний дядько, а сестра — листоношею.
З молодих років полюбив поштову справу. Навчаючись у старших класах школи, він часто бував на пошті, придивлявся, як працює дядько, допомагав сестрі розносити пошту, підміняв її під час канікул. Закінчивши 10 класів, уже знав роботу начальника відділення та листоноші, почав працювати спочатку листоношею, а потім — начальником відділення зв’язку.
Петро Павлович постійно підвищував свою кваліфікацію, закінчив технікум зв’язку. Досконало знав увесь виробничий процес, віддав поштовій справі майже сорок років, із них — понад двадцять років працював у Новоград-Волинському районному відділенні на посадах інструктора, старшого інструктора з експлуатаційних виробничо-технічних та організаційних питань поштового зв’язку, а також заступником начальника центру поштового зв’язку. До обов’язків інструктора входили питання роботи засобів поштового зв’язку, інструктаж та контроль працівників із питань надання послуг та правильного застосування тарифів на ці послуги, а головне — це постійне навчання, передача досвіду. Щоб вирішувати всі питання, які виникають на практиці, відповіді на які не завжди знайдеш у інструкціях, потрібно мати досвід.
Петро Павлович успішно виконував усі поставлені перед ним задачі. Запорукою його успіху стала любов до обраної справи, наполегливість, досвідченість та відповідальність. Він за своєю вдачею — дуже скромна, чесна людина, завжди готова підтримати добрим словом та допомогти у скрутну годину. Петро Павлович заслужив повагу та любов колективу. Він навчив не одне покоління зв’язківців, які і зараз працюють на пошті.
Бездоганна багаторічна праця Петра Павловича відзначена багатьма нагородами — грамотами, грошовими преміями, медаллю «Ветеран праці». Разом із дружиною Софією Панасівною виростили трьох доньок, які з медалями закінчили школу та отримали вищу освіту, мають двох онуків.
Протягом десяти років перебування на пенсії Петро Павлович бере активну участь у роботі ветеранської організації, у всіх заходах ОВ ЦПЗ-4. Піклується, надає практичну допомогу ветеранам, хворим, очолює ревізійну комісію ОВ ЦПЗ-4.
Низький уклін Вам, Петре Павловичу, за Вашу доброту, за взаєморозуміння. Ми щиро вітаємо Вас із ювілеєм, бажаємо міцного здоров’я та благополуччя всій Вашій родині!