Поминання 47/2012

23 листопада — рік, як немає з нами Федора Івановича ПОПОВА

Пом’яніть, хто знав. Земля хай буде пухом. Вічна пам’ять.

Сумуючі дружина, діти, невістки, онуки

26 листопада минає рік, як на 25-му році життя тяжка хвороба забрала нашу маму — Ірину Миколаївну ШАПРАН

Вічна пам’ять тобі, мамо! Ось уже перша минає осінь, як вас, матусе, на світі нема. Пишемо цей вірш, а серце рветься, завмре від жалю, стрепенеться. Біль втрати знову пережили. Немов листок, тремтить душа. Лиш той може нас зрозуміти, кому горе прийшлося пережити.

Вічно в скорботі донька, мама, син Владислав та всі рідні

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи.

23 листопада минає три роки, як перестало битися серце Миколи Васильовича ПРОХОРЧУКА

Кажуть, Бог забирає найкращих. Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами, як відлетів ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається рана у наших душах. Ти був для нас опорою, порадником, гарним чоловіком, батьком та найкращим дідусем. Весь час турбувався про нас, забував думати про себе. Спасибі тобі, рідненький, за турботу, життєву мудрість. Пам’ять про тебе завжди з нами. Вічного тобі життя у Царстві Небеснім та спокою твоїй душі.

Вічно сумуючі дружина, діти та онуки

26 листопада минає 40 днів, як перестало битися серце нашого дорогого Бориса Костянтиновича ВАСИЛЬЧУКА

Нема тебе, хоч скільки клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

Сумуючі Ганна Бойко та її родина

26 листопада минає 40 днів, як несподівано, неждано і негадано обірвалося життя дорогої Ольги Яківни ШАПРАН

Вже 40 днів ми без Вас. Серце плаче і тремтить душа. Скільки б не шукали очі в рідній хаті, найдорожчої людини вже нема. Як сумно без Вас, рідненька, печаль не проходить і серце болить. Навіщо покинули Ви нас, дорогенька. Як важко без Вас нам жить. Якби Ви знали, як із кожним днем ми все сильніше відчуваємо Вашу відсутність. Не віриться, що Вас ніколи більше не побачимо. Пробачте нас, рідненька, за все. Вічний Вам спокій і Царство Небесне.

З болем в серцях чоловік, діти, онуки

27 ноября — 40 дней, как внезапно ушёл из жизни дорогой и родной нам человек, жена, мать, бабушка — Франя Валерьяновна ЗАЯЦ

Скорбим все мы.

Муж, дети, внук

21 ноября — 9 дней, как перестало биться сердце нашего родного человека — Марии Петровны КИСЕЛЬ

Ты нас покинула, родная. Настал разлуки скорбный час. Но всё по-прежнему живая, ты в нашем сердце, среди нас.

Скорбящие сын, дочери, внуки, невестка, зять

26 листопада минає рік, як жахлива аварія обірвала життя Ганни Федорівни СПІВАК

З волі Божої ти гідно про­йшла свій життєвий шлях. Виростила достойних дітей. Сумлінно, до останнього дня служила людям. Хто знав, — згадайте. Вічна пам’ять і Царство Небесне.

Сумуючі рідні та друзі

25 листопада минає рік з дня смерті дорогої мами, бабусі — Ніни Романівни ПАВЛЮК

Тепло душі твоєї залишилося разом з нами, і серцю боляче, і горю немає кінця. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою.

Вічно сумуючі діти, внуки, правнуки

26 листопада — рік, як пішов з життя Віктор Олексійович МЕЛЬНИК

Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом, а хто забув, — згадайте. Пухом тобі земля, душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Сумуємо, дружина, дочки, син, зять, ­онуки, ­свати і всі рідні