Поминання 48/2012

4 грудня минає 40 днів, як перестало битися серце найдорожчої нам людини — Олександра Миколайовича ГРАБОВСЬКОГО

Тебе так рано смерть забрала… Серце плаче, душа згорьовано болить. Ми кожен день чекаємо тебе і виглядаємо щомить. Закрила хижа смерть повіки, скувала холодом вуста, заснула вічним сном навіки людина добра і проста. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Нехай твій спокій не тривожать весни з солов’ями, і над твоїм покоєм завжди цвітуть сади. Царство тобі Небесне і земля пухом.

Сумуючі дружина, діти, мати, батько, свати

1 декабря — год, как ушла из жизни любимая мамочка и бабушка, добрый, светлый человек — Нина Алексеевна ФРАНЦЕВА

Память о тебе будет вечно жить в наших сердцах. Царство тебе Небесное и вечный покой.

Скорбящие дети, внуки, родные

30 листопада минає 9 днів, як перестало битися серце нашого рідного Володимира Володимировича ВОЙЦЕХОВСЬКОГО

Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти усмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть.

Рідні

4 грудня минає 40 днів, як немає з нами Наталії Іванівни БАЄР — найдорожчої, найріднішої дружини, матусі та бабусі

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні Твою радість, ні Твою печаль. Нема Тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти усмішки Твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела Тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Скільки не мине часу, Ти завжди будеш поряд із нами. Хай над Твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса – то пам’ять про Тебе. Спи спокійно, наша дорога. Лебединим пухом хай буде Тобі земля.

Вічно сумуючі чоловік, сини, невістки та онуки

27 листопада — 9 днів, як пішов з життя дорогий і рідний нам чоловік, батько, дідусь, прадід — Василь Максимович ЗАЛУЖНИЙ з с.Кожушки

02.05.1933-19.11.2012 р.р.

Ви пішли від нас і залишили печаль і сльози. І скільки б часу не минуло, ви вічно житимете в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний.

З глибоким сумом всі рідні

30 листопада — 40 днів, як пішов з життя В’ячеслав Хомич ДУДАРЄВ

Ні серце, ні розум не можуть змиритися з тим, що ти більше не повернешся, не підтримаєш, не посміхнешся.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки, правнуки і рідні

2 грудня — 40 днів, як немає з нами Галини Павлівни КІЗЯК з с.Тернівка

Не хоче серце з цим змиритись, що поряд з нами тебе нема. Тобі б ще жити, жити, жити… Лишився біль. Печаль одна. Скільки б не минуло часу, ми будемо завжди згадувати, молитися за тебе. Прости нас, рідненька, за все. Царство Небесне твоїй душі та вічна пам’ять.

Діти, онуки, правнучка

3 грудня — рік, як пішла у вічність дорога, рідна матуся, бабуся, прабабуся — Ядвіга Дмитрівна ЮР’ЄВА

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, була найкраща в світі мати, бабуся, прабабуся. Таких як ти не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Сумуючі доньки, син, невістка, онуки, правнуки

29 ноября — 40 дней, как перестало биться сердце за рулём Анатолия Феодосиевича ДМИТРЕНКО

Тебя уж нет, а мы не верим, в душе у нас — ты навсегда. И боль свою от той потери не залечить нам никогда. Пусть печаль и наши слёзы не тревожат твои сны. Не зарастёт никогда та дорожка, что провела тебя в последний путь, пригнётся в скорби калина, и добрым словом люди помянут.

Скорбящие жена, дети, внуки

1 грудня — 3 роки світлої пам’яті Анжели Адамівни ПАЛАМАРЧУК

Немає в світі таких слів, щоб передати наше горе. Ніколи нам не забути той страшний день, коли підступна смерть забрала тебе від нас. Як тяжко горе це нести. Прости, дитинонько, прости, що не змогли тебе спасти. Царство Небесне тобі, рідненька.

Вічно сумуючі папа, мама, дочка і всі рідні