Поминання 4/2013

26 січня — 4 роки, як пішов з життя люблячий чоловік, батько, дідусь — Анатолій Михайлович ШУЛЬГА

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

Сумуючі дружина, доньки, зяті і онук

26 января — 9 дней, как нет с нами нашего дорогого, любимого сыночка — Ивана Валерьевича ВАСИЛЬЕВА

Словами нельзя передать наши боль и горе, глубокая на сердце рана. Нам слёзы душу разрывают, и каждый день тебя мы вспоминаем. Пусть будет там тебе легко, а память о тебе останется здесь с нами. Спи спокойно, наш любимый сыночек. Лебединым пухом тебе земля, а душе — Царство Небесное.

От скорбящих мамы, папы, сестрички, крёстного, деда

25 січня — 2 роки світлої пам’яті Софії Василівни БОГДАНЧУК

Не хоче серце з цим змиритись, що поряд з нами тебе нема. Тобі б ще жити, жити, жити… Лишився біль, печаль одна.

Сумуючі чоловік, діти, онуки

27 січня минув рік, як перестало битися серце хрещеного батька — Йосипа Євстафійовича БУРКІВСЬКОГО з села Теснівки

Як швидко плине час, вже цілий рік, як Ви пішли від нас, та вже ніколи не зустрінете нас, пішовши в інший світ. Життя своє у праці прожили, віддавши все без останку, а нам лиш смуток залишили та образ дорогий на згадку. Царство Небесне, вічний спокій.

Хрещениця Маруся з сім’єю з Новограда-Волинського

27 января — год светлой памяти Иосифа Остаповича БУРКОВСКОГО

Тебя уж нет, а мы не верим. В душе у нас ты навсегда. И боль свою от той потери не залечить нам никогда.

В глубокой скорби жена, дети

Є сила, що може забрати з життя,

та з пам’яті рідних — ніколи

30 січня — два роки, як перестало битися серце Ніни Антонівни НЕСТЕРУК

Кажуть, Бог забирає найкращих. Тебе немає, серце плаче, душа згорьовано болить. Ми кожен день тебе чекаємо і виглядаємо щомить. Хай над твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то наші сльози — пам’ять про тебе. Спи спокійно, наша дорогенька. Хай земля буде пухом, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.

З глибоким сумом син, онуки, невістка, сестри, племінники, вся родина

30 січня — роковини світлої і незабутньої пам’яті дорогого Юрія Володимировича ЗІНКЕВИЧА

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Свідомість до спокою кличе, а серце щемить і щемить. Тебе, наш рідненький і любий, довічно не зможем забуть ні на мить. Спи спокійно, нехай печаль і наші сльози не тривожать твій вічний сон. Царство Небесне і вічна пам’ять.

Вічно сумуючі мама, сестра, дружина, діти, онуки, племінниця, хрещеник

26 січня минуло 40 днів, як немає дорогого нам Петра Миколайовича ТРОФИМЧУКА

Страшнішого на світі не буває, як біль розлуки назавжди. Пішов від нас Ти — і життя пішло. Затьмарилося сонце, небо, зорі, журбою огорнулися всі дні, всі помисли звертаються до Тебе і квітами лягають до землі. Душа болить, душа кричить, а серце, наче оніміло, і губи шепочуть: «Повернись, рідненький, благаю! Навіщо нас покинув Ти?..» І Бога я молю щовечора допомогти зустрітися з Тобою хоч у сні…

Назавжди у скорботі батьки, діти та рідні

27 января — 40 дней, как ушёл из жизни Николай Иванович МАТЫКИН

25.04.1968-20.12.2012 гг.

Никто не смог тебя спасти, ушёл из жизни очень рано. Но светлый образ твой, родной, мы будем помнить постоянно. Все, кто помнит, — помяните, низко головы склоните…

Помним, любим, скорбим. Спи спокойно, наш друг

28 января — 40 дней, как ушёл из жизни Николай Иванович МАТЫКИН

Все, кто помнит, помяните, низко головы склоните. Только слёз, лишь слёз не надо, память — лучшая награда. Помним, скорбим.

Кумовья, крестница, друзья

25 січня минає 3 роки, як пішов з життя чоловік, батько, дідусь — Пантелій Андрійович КРЯК

Ні серце, ні розум не можуть змиритись, що ти більше не повернешся, не підтримаєш, не пожартуєш. Не минає жодного дня, щоб ми тебе не згадували. Ти був найкращим чоловіком, батьком, дідусем. Спи спокійно, наш рідний. Царство Небесне твоїй добрій душі. Ми завжди тебе пам’ятаємо.

Дружина, доньки, зять, онуки, рідні

25 січня минає 9 днів, як немає з нами доброго сусіда Петра Олексійовича ДАВИДОВА

Твій світлий, чистий образ завжди з нами. Твоя доброта і порядність у наших серцях залишила гарну пам’ять. Глибоко співчуваємо Ніні Олексіївні Григор’євій з приводу передчасної смерті брата.

Сумуючі сусіди родина Зозулів: Ганна, Микола, Іван, Ольга, Валентина, Тамара, Ліда, Рая, Юрій, Галина

30 січня — 15 роковина від дня смерті Петра Яковича КОСЯКА з села Ужачин

Коли йде близька людина, — в душі залишається порожнеча, яку нічим не залікувати. Пам’ять про тебе завжди у наших серцях. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Рідні