Любовні муки

З заробітків повернувся
Господар до хати.
Гульк до спальні, роздягнувся,
Став жінку шукати.
Хоч було у спальні темно, —
Злапав молодицю…
Довго гладив повні стегна
Й м’якеньку сідницю.
Як закінчив любувати,
Одів спіднє, шати,
Пішов в кухню митись, бритись
Й голод вгамувати.
Зайшов — став він сиротою,
Слабість все здолала:
Його жінка над плитою
Стіну шпаклювала.
— Ганю, хто в спальні лежав?
Мав вуста медові,
Я їй щойно дарував
Повний цикл любові!
Ах ти вилупок дебіла!
Курча півня-хама!
В спальні теща твоя мила —
Моя рідна мама!
В хаті чубились, кричали,
Аж звук штори зносив:
— Чого ж, мамо, Ви мовчали,
Як він Вас гундосив?!
Мати видала негайно,
Аж на шпиньки встала:
— Було, доню, дуже файно,
Тому я мовчала!
Досить зятя вже судити —
Беру на поруки…
Згідна я сто раз терпіти
Ці любовні муки!