Порада «рибакам»

Як кохання вогонь зник, —
Розлюбив Наталку —
Купив вудки чоловік
Й пішов на рибалку.

На Случі сидів, крутив
Він в спінінгу ручку,
Там, на пляжі, закадрив…
Повнотілу «щучку»!

Що в кругу пенсіонерів
Задом всім крутила,
Замість риби — кавалерів
На свій стан ловила.

Рибак закохавсь й забув
За плотву й сазана…
З красунею закрутив
Пляжного романа.

Повезло йому, небозі,
Ніби показились,
Цілі дні у верболозі
Кохались-любились.
Щоб не викликати гнів
В домашніх й дружини,
Купляв рибу в рибачків
Чи брав в магазині.

Та у спішці маху дав:
Погорів на драні —
Замість риби хтось наклав
В пакунок… тарані!

Гріх той правдонька здолала,
Верх взяла Наталка:
Спінінг й вудки поламала —
Скінчилась рибалка!
Щоб не мати дома дибу
Й нишком кохать Маньку,
Із рибалки носіть рибу,
А не глум… й тараньку!