Вони і вареники уміють ліпити, і про обереги знають — цього їх навчили у ДНЗ №5

Перш ніж реалізувати цікавий освітній проект «У звичаях, традиціях народу ти душу України пізнавай», його ініціатори дещо вагалися. Адже тему взяли велику і серйозну, а донести її зібралися зовсім маленьким діткам — вихованцям садочка. Втім колектив ДНЗ №5 до справи підійшов натхненно і творчо, а головне — інноваційно. Після презентації проекту на загал колеги-вихователі визнали: такий масштабний національний проект у місцевому дошкільному закладі реалізовано вперше.
Новизна проекту — у принципах національного виховання, які активно популяризувала український педагог Софія Русова. Саме ця громадська діячка організувала перший дитячий садочок у Києві, виступала за навчання українською мовою, перекладала підручники, писала наукові праці. Втім, через любов до українського, у радянські часи її праці були забороненими, а згодом — забутими.
— Реалізації цього проекту передувала значна робота, — розповідає завідуюча ДНЗ №5 Світлана ТКАЧУК. — Щоб прищепити дітям знання про державні та народні символи, обереги, почати знайомство з яскравими зразками народно-прикладного мистецтва, любов до свого родоводу, гордість за рідний край, необхідно було зібрати не лише теоретичну, а й велику практичну базу. Раді, що до цього активно долучилися батьки: діти приносили родинні фотографії у вишиванках, створювали з дорослими обкладинки до народних казок, альбом малюнків про наше місто та Україну, вивчали українські пісні, забавлянки та колисанки, ігри.
— Приємним для нас став той факт, що діти з легкістю сприймають обряди і традиції, якими жили наші предки, — розповіла вихователь-методист Оксана РОМАНЮК. — У сучасному світі, де не уявляють життя без комп’ютерів, мобільних телефонів та інших модних речей, діти тягнуться до свого, рідного. Переконалися, що ця інформація для них надзвичайно цікава і потрібна. Треба було бачити, як завзято наші діти ліпили вареники з вихователями, а потім разом куштували смакоту, як наввипередки розповідали враження від екскурсії до Музею льону, збирали міні-музей «Речі з бабусиної скрині».
— Садочок майбутнього створювали самі дітки, — поділилася враженнями вихователь Світлана ПЕТРОВА. — Сюди вони могли принести усе, що хотіли би бачити у ньому. Тож садочок у нас вийшов в українському стилі — тут і обереги, і вишиті рушнички, і посуд, який ми знайшли у бабусиних скринях, іграшки з натуральної сировини. А біля садочка ростуть чорнобривці, калина, і дітки у нього ходять у вишиванках!
Окрім національних страв, дівчатка готували хлопцям «Вітамінний салат для козаків», вироби «Жайворонки» із солоного тіста, а вихователі у рамках проекту провели низку тематичних заходів: «Моя Батьківщина — це Україна», «Ремесла рідного краю», «Чи знаєш ти свою родину», «Рушник — одвічний людський символ», «Віночок — оберіг дівочий». Після цих заходів створили фотоальбом «Козацькому роду нема переводу», а потім презентували усе не лише колективам інших садочків, а й батькам. До речі, усі були приємно вражені і захоплені не менше, ніж діти. А батьки ще й дізналися від вихователів і дітей (!) чимало нового про Україну та досхочу награлися у ігри (виявляється, наші предки грали у «Подоляночку», «Ріпку»,«Горидуба» тощо). І дійсно відчули, що садок та родина — це єдина родина.