Численні забої на тілі, обдерта нога нижче коліна, якою шкріб по асфальту, порвані штани — не таким собі уявляв продовження дня житель села Пилиповичі, пенсіонер дядько Іван, їдучи вранці на мопеді вулицею Ярунською, що у згаданому селі. Аж раптом, на швидкості, чоловік шиєю наштовхнувся на доволі товстий кабель, який, певно, відірвавшись від опори, надто низько провисав над дорогою. Із мопеда його скинуло, немов вершника у художньому фільмі…
«Метрів десять юзом їхав. Хто б міг подумати про таке? Я там все життя їжджу й такого не було!» — обурюється пенсіонер, котрий прийшов до редакції «Звягеля», щоб дати оголошення, разом із тим повідавши ось таку історію.
Сталася прикра пригода близько 8 години ранку 28 травня. За свідченнями очевидців, з якими ми поспілкувалися ближче до обіду того ж дня, низько звисаючий дріт трохи згодом став на заваді руху рейсового автобуса «Новоград-Волинський — Ярунь». Водій вчасно загальмував перед перешкодою, а місцеві, піднявши кабель дрючком, дозволили автобусу продовжити рейс. Із такою ж проблемою стикалися й інші автомобілі, адже дорогою на Ярунь доволі пожвавлений рух транспорту.
Тим часом кабель підперли жердиною. Тимчасова міра поки що дозволяє машинам і пішоходам рухатись безперешкодно. Але зрозуміло, що такий вихід із ситуації — до першого серйозного пориву вітру. На цьому тлі виникає запитання: чому відповідні служби, які мають слідкувати за безпечною експлуатацією мереж, не виявили в той же день належної оперативності? Можливо, відповідь у прислів’ї: «Доки грім не вдарить, мужик не перехреститься»?