Поминання 46/2013

16 листопада минає 40 днів, як трагічно обірвалося життя двох найдорожчих людей — Галини Петрівни КУБКОВОЇ та Тетяни Андріївни КАРПЛЮК з села Ярунь

Ці дні без вас стали гіркими і болючими, незагоєною раною у наших серцях. Не віриться, що більше не зустрінете нас на своєму порозі, не проведете. Ви були для нас найкращими і найдорожчими людьми. Така душа — розумна, добра, мила, а доля випала, немов полин, гірка. Що ж, рідні наші, ви вже не з нами, у світлих спогадах живі. Ми завжди будемо вас любити і пам’ятати. Нехай Господь оберігає ваші світлі і добрі душі.

Висловлюємо слова щирої подяки рідним, друзям, сусідам, колегам за співчуття, підтримку та допомогу в організації похорону. Добра вам усім і благополуччя, а нашим Танюші та Галині — Царство Небесне, світла пам’ять і вічній спокій.

У вічній скорботі вся родина

Пішов у вічність навіки, а в серці залишивсь назавжди...

15 листопада минає 2 роки, як перестало битися любляче серце дорогого, любимого синочка — Сергія Анатолійовича ГОРДІЙЧУКА з села Пилиповичі

Як швидко плине час. Пішов від нас ти так раптово й дуже рано у свої 20 років, ніхто не знав і не відчував біди. Тепер на серці — тривожна рана, бо ти ж пішов не на годину — назавжди. Чому життя таке несправедливе? Добрим людям — доля нелегка. Така душа розумна, добра, мила, а доля випала, немов полин, гірка... Що ж, рідний наш, ти вже не з нами, у світлих спогадах живи. Ми завжди будемо тебе любити і пам’ятати. Нехай Господь оберігає твою світлу і добру душу.

У вічній скорботі твої рідні

Володимир Іванович ГУМЕНЮК

31.08.1948-09.10.2013 рр.

Кажуть, Бог забирає найкращих. Минають сорок днів тяжкої скорботи і печалі, як Тебе немає з нами, як відлетів Ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається рана в наших душах. Ти був для нас опорою, порадником, гарним батьком та найкращим дідусем. Весь час турбувався про нас, забував думати про себе. Спасибі Тобі, рідненький, за турботу, життєву мудрість. Пам’ять про Тебе — завжди з нами. Вічного Тобі життя у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

Діти, онуки, рідня

12 листопада перестало битися серце дорогої і рідної нам людини — Олександра Івановича СВІДЕРСЬКОГО

Серце плаче і тремтить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Навіки покинув ти нас, дорогенький, як важко без тебе нам жить. Царство тобі небесне. Вічний спокій твоїй душі. Усі, хто знав,— згадайте разом з нами добрим ­словом, тихою молитвою.

Сумуючі дружина, діти, онуки, рідні

2 листопада минуло 11 років світлої пам’яті нашої рідненької матусі, бабусі, прабабусі — Галини Макарівни ЯКОВЧУК, а 19 листопада минає 40 днів, як перестало битися серце татуся — Сергія Григоровича ЯКОВЧУКА з смт Городниця

Ми приходимо до рідного дому — він похмурий, кімнати сумні. Бо немає батьків уже в ньому, тільки фото одні на столі. Журно квітнуть троянди, в пелюстках тих — росинка-сльоза. Ми б хотіли хоч на мить, хоч на трішки повернутись у час той назад, де ступали матусині ніжки, де шумить тихо батьківський сад. Але чуда, звичайно, не буде, відійшли ви уже в небуття. Наша пам’ять вас не забуде, дням щасливим нема вороття.

У вічній скорботі дочка Надія, сини Григорій, Володимир, зять Юрій, невістки Олена, Світлана, 14 онуків, 8 правнуків

16 листопада минає 5 років, як немає з нами найріднішої людини — Івана Миколайовича НАГОРНЮКА

Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти усмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та всі рідні

16 листопада минає 40 днів, як пішов від нас у вічність Валентин Васильович БОРОВСЬКИЙ

03.12.1943-08.10.2013

Це наше страшне горе, біль і велика втрата. Не віриться, що тебе немає, що ти ніколи до нас не прийдеш, не усміхнешся. Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Любляча дружина, діти, онук, рідні

19 листопада — 1 рік, як пішов з життя дорогий і рідний нам чоловік, батько, дідусь, прадід — Василь Максимович ЗАЛУЖНИЙ з с.Кожушки

02.05.1933-19.11.2012

І не забути, і не вернути, і не висловити словами всієї скорботи і печалі. І скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за Вас. Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Вашою. Царство Небесне, вічний спокій. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Сумуючі рідні

12 листопада пішла з життя наша дорога мама, бабуся, прабабуся — Ніна Іванівна БАРАНЧУК

Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Всі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

З глибоким сумом діти, онуки, правнуки, рідні, близькі