«Іноземець»

У переповнений автобус протиснувся молодик і всівся на сидінні поряд із водієм.
Кондуктор миттю відреагувала:
— Пасажир! Ви сіли на службове місце!
Той у відповідь енергійно зажестикулював руками.
А та:
— Німий чи що?
— Найн, найн.
— А, балакучий. Кажу, тут сідати не можна. Службове місце. Дійшло?
А той:
— Нихт ферштеєн.
— Турок чи що?
— Герман.
— «Герман»? Німець, значить?
— Я, я!
— Як же тебе сюди занесло, безталанний? Платитимеш євриками чи долярчиками?
— О! Гривна!
— Бачиш, і наші гроші має! То як тебе сюди занесло, турок нещасний? Чи то пак германцю?
— Я, я!
— Що ти роз’якався? Бачу, що ти. Це тобі не по європах галопами! Ну, ні в зуб ногою. Плати вже, що маєш.
Отримавши гроші за проїзд, кондуктор запитала:
— Ну, а службове місце звільнятимеш, га?
— Я, я!
— Звільнятимеш, питаю, «я-я»?!
— Нихт ферштеєн.
— Ну, турок же, — пробурмотіла господарка салону і почала протискатися вглиб автобуса.
А «іноземець» подумав: «Ви мене хоч горщиком називайте! Зате я сидячи на роботу їду!»