«Я — ровесниця незалежної України, і цим пишаюся!»

Її день народження щороку припадає на вихідний. І щоразу жителька Новограда-Волинського Христина Махновецька святкує новий рік свого життя разом із усією державою. Бо і вона, і незалежна Україна народилися в один день — 24 серпня 1991 року.
Народитися в один день з країною і бути її ровесницею — дуже відповідальна місія. Потрібно «тримати марку», бо не може ровесниця незалежності підвести свою країну. Вони обидві — ще молоді, але досить міцно стали на ноги. 23 роки — це вік, коли будуються нові плани, але якийсь життєвий досвід вже є. Христина Махновецька розповіла про яскраві віхи свого життя і про те, як народилася з Україною в серці.
— Чим для тебе та твоєї сім`ї є День Незалежності?
— 24 серпня 1991 року сталася визначна подія — Україна проголосила свою незалежність. Це був особливий день в історії, адже після стількох репресій, за багато років боротьби Україна вирвалася з рабства. І саме в цей день народилася я. Тому, це по-особливому дорогий день і для моїх рідних. Ще з маленьких років я відчувала патріотичний дух у собі, чомусь символічно це пов’язувала з подіями, які відбулися в день мого народження.
— Знаю, що ти деякий час навчалася за кордоном. Чому повернулася?
— Навчаючись за кордоном, у Німеччині, мене все одно тягнуло до рідних степів, ланів, до рідної землі, до неньки України. Як кажуть: «В гостях — добре, однак вдома краще». Вже сьогодні я маю освіту юриста, працюю помічником судді. Багато людей виїжджає за кордон працювати, роблять собі кар’єру. Я навпаки навчалася у Європі, потім потягнуло на Батьківщину, а тепер хочу працювати на благо своєї країни. Ми прагнемо до Європи, тому і працювати потрібно віддано та наполегливо.
— Зараз Україна переживає тяжкі часи. Яким бачиш її майбутнє?
— Ось уже 23 роки ми утримуємо свій статус незалежної держави, незважаючи на тяжкі часи, що, на жаль, застали нас сьогодні. І, дивлячись на незламний дух нашої нації, на патріотичність нашого народу, я вірю в світле майбутнє нашої держави.
— Багато людей сперечаються, чи потрібно святкувати День Незалежності цього року? Як думаєш ти?
— Гадаю, що потрібно зважати на політичну ситуацію в країні. Зараз не до веселощів. Це — визначний день у нашій історії, тому, звісно, символічно згадати потрібно, але без парадів та феєрверків. Зізнаюся, у мене навіть не відчувається святкового настрою напередодні свого дня народження. Не до цього зараз…
— Чи віриш у кращу долю України та українців?
— Як ровесниця молодої країни, я вірю, що Україна та українці мають бути щасливими. Хочеться побажати своїй Україні мирного неба над нашими головами і дзвінкого сміху дітлахів! З впевненістю, з гордо піднятою головою я скажу кожному, дивлячись у вічі: «Я — ровесниця, я — громадянка вільної незалежної України, і цим пишаюся. Слава Україні!».