Через помилку в прізвищі стали іншою людиною? Що робити та куди звертатись

Добрий день, редакція газети «Звягель»! Через помилку, допущену в моєму прізвищі, я не можу оформити спадщину після смерті своєї бабусі. Що робити в такій ситуації та куди звертатись?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Такі ситуації — не рідкість, оскільки через неграмотність або неуважність працівники паспортних столів, РАЦСів, нотаріальних контор та інших подібних структур час від часу припускаються помилок у прізвищах, іменах та, навіть, датах народження.
Особливо часто такі проблеми виникають у власників російських та іноземних прізвищ та імен.
Особисто я неодноразово стикався з подібною ситуацією, адже дуже часто в моєму імені робили помилку — у слові «Геннадій» замість двох «н» ставили одну.
Здавалось би, що це дрібниця, але через неправильне написання хоча б однієї літери в прізвищі, імені чи по батькові особи або цифри в даті народження, люди не можуть отримати спадщину, оформити документи на виїзд за кордон чи підтвердити право на пенсію.
Тому, якщо у вас складне прізвище або ім’я, в якому можна припуститися помилок, то необхідно при отриманні будь-яких документів із вашими даними (свідоцтв, посвідчень, дипломів, паспорту, трудової книжки тощо), уважно перевіряти зазначені в них ваші прізвище, ім’я та по батькові, дату і місце народження. Це — найпростіший спосіб недопустити помилку та убезпечити себе від настання негативних наслідків у майбутньому.
Коли ж помилки в документах вчасно не були виправлені тим, хто їх припустився, тоді вже треба звертатися до суду.
Дана категорія справ розглядається судом у порядку окремого провадження.
Окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тобто, в даному провадженні розглядаються справи про підтвердження фактів, що мають юридичне значення, коли відсутній спір між сторонами, за спрощеною в порівнянні з позовним провадженням (коли існує спір між сторонами), процедурою.
У відповідності до п.6 ст.256 ЦПК, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і дата народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і датою народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У заяві, яка подається до суду, повинно бути зазначено наступне:

1. який факт заявник просить встановити та з якою метою;


2. причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;


3. докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
При розгляді справ про встановлення, відповідно до п.6 ст.256 ЦПК, факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і дата народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і датою народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали), суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом із тим цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який ідеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Так, згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. N637, у разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, його підтвердження здійснюється районними (міськими) відділеннями (управліннями) соціального захисту населення, а в судовому порядку встановлюється лише факт належності особі документа про трудовий стаж, якщо ім’я, по батькові та прізвище в ньому не збігаються з тими, що зазначені в її паспорті або в свідоцтві про народження.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.