161 25-11-2016
Маленька дівчинка, років чотирьох-п’яти, зацікавлено спостерігає за тим, як із машини у Будинок дитини виносять подарунки. «А я тільки що їздила додому», — говорить мені тихенько, ніби ділиться найбільшим секретом свого життя. «Як тебе звати?», — намагаюся підтримати розмову. «Віка. А тебе?» «Мене — Юля», — той випадок, коли дитяча щирість збиває з