- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
19 квітня минає 40 днів, як перестало битися серце нашого дорогого Володимира Васильовича СЛОБОДЮКА Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть
15 квітня минає п’ять років, як пішла з життя Катерина Якимівна ХРИСТИЧ Катериночко, рідненька наша мамусю, час іде, а душа болить і серце плаче по тобі, наше світло на життєвому шляху. Ти пішла від нас дуже рано, і життя перестало бути радісним. Залишилася тільки світла пам’ять про тебе — яскраву, добру, душевну і чуйну людину, яку в лікарні н
Понад усе він любив рятувати людей… Хочу розповісти вам історію Леоніда Ралько, який став для нас героєм. Ми дружили з малих років. Особливо запам’яталися літні канікули, коли більше часу ми були разом. Я — інвалід, мене часто дражнили діти, ображали. Льоня був єдиним хлопцем, який мене захищав. Він був веселим, дружелюбним. Увесь час ми пр
22 березня — рік із дня смерті нашого дорогого, рідного, незабутнього чоловіка, тата, дідуся — АнатоліяПетровича ТИЧИНИ Спи, наш рідний, Кровиночка мила, Хай сонце зігріє душу твою, Господь хай обніме, До себе пригорне Тебе, наш тату, там, у раю. З глибоким сумом та болем у серці дружина, доньки, онук 4 березня минув рі
28 листопада минає 20 років, як пішла у вічність наша любляча матуся і бабуся — Галина Йосипівна ЗАГРИВА Спливає час, та біль не вщухає. Чому з нами тут тебе немає? Ти спокій віднайшла на небесах, поринула у небо, як крилатий птах. Ми молимось за тебе, щоб душа на тому світі спокій віднайшла. Вічно сумуюча донька Ірина та онуки
13 листопада минає 2 роки, як пішов у вічність Олександр Олексійович ПЕТРОВСЬКИЙ Пішов від нас ти у вічний відпочинок В самому розквіті життя. Пішов ти у вічність, де прийом гостинний, У висоти неба голубого До отця. Родина ЗАІНЧКОВСЬКИХ 40 днів, як пішла у вічність наша колега, добра, світла людина Ольга Володимирівна МІЗ
Є сила, що може забрати з життя, а з пам’яті рідних — ніколи... 29 жовтня минає рік, як раптово пішов з життя наш любий батько, дядько, дідусь, чоловік — Костянтин Миколайович ШЕВЧУК Спливає час, та біль не ущухає. Чому із нами тут тебе немає? Ти спокій віднайшов на небесах, Поринув в небо, як крилатий птах. Ми молимось за тебе, щоб душа На то
20 жовтня минуло 6 років, як пішла з життя наша ріднесенька матуся, бабуся та сестра — Любов Олександрівна ЩЕРБАТЮК Життя людське, мов тоненька нитка, обривається. Не існує тих слів, щоб висловити біль, горе, від якого плачуть наші серця. Рідненька, ми сумуємо за Тобою. Не можемо повірити в те, що навіки перестало битися Твоє турботливе серце.
І не забути, і не повернути... 18 жовтня — 9 років світлої пам’яті рідненької матусі, бабусі, прабабусі — Ольги Яківни ШАПРАН з Ужачина Коли відходить у Вічність дорога людина, не можна передати словами біль і душевну рану, яка не загоїться ніколи. Царство Небесне і вічний спокій Вашій добрій душі. Усі, хто пам’ятає, — пом’яніть і помоліться.
9 жовтня минає 26 років, як не стало нашої коханої Мамулі — Людмили Костянтинівни ЛАВРЕНЮК Рідна наша….скільки часу вже тебе немає з нами….. Ти так любила це життя… Та в той страшний осінній день у твоїх очах промінчик сонця згас. Цей день для нас гіркий, нещасний, хвилина ця важка, сумна… У скорботі тихій, у німім жалю ми не забудемо ніколи м