- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
24 травня минув рік світлої пам’яті Софії Омелянівни ТКАЧЕНКО Ти пішла в інший світ, звідки вже немає вороття. Нехай свята земля береже твій вічний сон. Спочивай з миром. Вічна пам’ять. Царство Небесне. Пам’ятаємо. Сумуємо. Любимо. Сестри, брати, племінники, племінниці та рідні 23 травня минуло 15 років, як перестало
16 травня — сороковини світлої пам’яті лагідного,турботливого, доброго серця батька, дідуся — Миколи Степановича ТИМОШЕНКА 40 сумних днів... Ти вже далеко від нас, але ми не можемо в це повірити. Усе нагадує про тебе. Не вистачає тебе. Ти, рідненький, завжди з нами. Будемо вічно любити, пам’ятати, згадувати такого, як ти був. Пробач, що не врят
14 травня — рік, як не стало дорогої нам людини — Олега Миколайовича ТРУТНЕНКА В той день, коли весна буяла, А серце так хотіло жити, Тебе, наш дорогенький, не стало, І ми не в силах щось змінити. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть разом із родиною. Сумуючі дружина, син, невістка, внук 5 травня минуло 3 роки,
30 квітня минуло 9 важких днів з того часу, як відійшла у вічність мій ангел-охоронець, моя мама, бабуся, прабабуся — Ольга Силівна БАЗИК Усе життя працювала, як бджілка, щоб залишити якнайбільше своїм нащадкам. На жаль, не вміла відпочивати. Відпочинь хоч зараз, наша люба. Так важко жити й думати про те, Що час прийшов й тебе уже немає.
19 квітня минає 40 днів, як перестало битися серце нашого дорогого Володимира Васильовича СЛОБОДЮКА Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть
15 квітня минає п’ять років, як пішла з життя Катерина Якимівна ХРИСТИЧ Катериночко, рідненька наша мамусю, час іде, а душа болить і серце плаче по тобі, наше світло на життєвому шляху. Ти пішла від нас дуже рано, і життя перестало бути радісним. Залишилася тільки світла пам’ять про тебе — яскраву, добру, душевну і чуйну людину, яку в лікарні н
Понад усе він любив рятувати людей… Хочу розповісти вам історію Леоніда Ралько, який став для нас героєм. Ми дружили з малих років. Особливо запам’яталися літні канікули, коли більше часу ми були разом. Я — інвалід, мене часто дражнили діти, ображали. Льоня був єдиним хлопцем, який мене захищав. Він був веселим, дружелюбним. Увесь час ми пр
22 березня — рік із дня смерті нашого дорогого, рідного, незабутнього чоловіка, тата, дідуся — АнатоліяПетровича ТИЧИНИ Спи, наш рідний, Кровиночка мила, Хай сонце зігріє душу твою, Господь хай обніме, До себе пригорне Тебе, наш тату, там, у раю. З глибоким сумом та болем у серці дружина, доньки, онук 4 березня минув рі
28 листопада минає 20 років, як пішла у вічність наша любляча матуся і бабуся — Галина Йосипівна ЗАГРИВА Спливає час, та біль не вщухає. Чому з нами тут тебе немає? Ти спокій віднайшла на небесах, поринула у небо, як крилатий птах. Ми молимось за тебе, щоб душа на тому світі спокій віднайшла. Вічно сумуюча донька Ірина та онуки
13 листопада минає 2 роки, як пішов у вічність Олександр Олексійович ПЕТРОВСЬКИЙ Пішов від нас ти у вічний відпочинок В самому розквіті життя. Пішов ти у вічність, де прийом гостинний, У висоти неба голубого До отця. Родина ЗАІНЧКОВСЬКИХ 40 днів, як пішла у вічність наша колега, добра, світла людина Ольга Володимирівна МІЗ
