Петро кілька хвилин остовпіло дивився на стіл. А відтак, полотніючи, вголос проказав:
— Оце ж щойно поклав. Ковбасу. На бутерброд. До чаю. Чайку.
До кухні зачалапкав Баська.
Петрові очі поширшали. Рявкнув до котяри:
— Де?!
Кіт говорити не вмів. Мову людську, може, й розумів. Однак робив вигляд, що це його не стосується. Сів собі у порозі й обл