ЗВЯГЕЛЬСЬКИЙ РОМАНС
Де калина і вишні в леваді цвіли
І жита хутір наш обступали,
Ми з тобою там разом росли,
Як кохання прийшло, покохали.
По стежинах, до Звягельських круч,
Я водив тебе в Зоряні ночі,
Там, де Смолка впадає у Случ,
Цілував твої устонька й очі.
Мабуть, Бог на