Мати синочка народила,Раділа йому вся родина,Навчала, пестила, оберігала,Вона в душі надію мала.Та грізний ворог не дрімав,Він на війну його забрав,І білий світ їй чорним став,Молилась, щоб в бою не впав.І доля, ніби посміхнулась,Синок додому повернувся,Та не впізнала мати сина,Додому повернувсь він сивим.У сні він знову рвавсь до бою,Кричав і плак