«Податок на вагітність». Хто його сплачує та на що розраховувати майбутнім мамам?

Добрий день, редакція газети «Звягель»! Роз’ясніть, будь ласка, про новий податок на декретні, хто повинен його сплачувати, з якого періоду та на яку суму декретних можна розраховувати майбутнім мамам?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Дійсно, з 1 липня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії», яким урегульовано питання щодо зарахування до страхового стажу часу перебування осіб у відпустці у зв’язку із вагітністю та пологами.
Відтепер податком будуть також обкладатись, так звані «декретні гроші», які отримують працівниці при виході у відпустку у зв’язку із вагітністю та пологами. Даний податок повинен буде сплатити роботодавець, що, у свою чергу, вкрай негативно вплине на працевлаштування молодих жінок, які ще не мають дітей, оскільки далеко не кожний роботодавець захоче сплачувати зайві кошти за декретниць.
Тож розглянемо більш детально ці питання.
ОФОРМЛЕННЯ ТА НАДАННЯ ВІДПУСТКИ ПО ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГАХ
Згідно зі ст.17 Закону України «Про відпустки», оплачувана відпустка у зв’язку із вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медичного висновку (листок непрацездатності, виданий у встановленому порядку). Листок непрацездатності видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижня вагітності на 126 календарних днів: 70 календарних днів до пологів та 56 календарних днів після. При чому строк у 56 днів після пологів може бути подовжено до 70 днів у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнених пологів.
Отримавши листок непрацездатності, працівниця звертається із заявою до роботодавця про надання відпустки, після чого останній видає відповідний наказ.
РОЗРАХУНОК СУМИ ДЕКРЕТНИХ
Згідно зі ст.39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням», допомога у зв’язку із вагітністю й пологами надається застрахованій особі в розмірі 100% середньої заробітної плати і не залежить від страхового стажу.
У відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ від 26 вересня 2001 р. №1266, сума допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами розраховується наступним чином.
Сума допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами дорівнює середньоденній заробітній платі за 6 або менше відпрацьованих повних місяців, або за фактично відпрацьований час, помноженій на кількість календарних днів відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами (126 або 140 днів у залежності від тривалості відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами).
Отже, для того, щоб правильно розрахувати розмір допомоги, треба правильно розрахувати суму середньої заробітної плати, яка у свою чергу розраховується за формулою: середня заробітна плата — це дохід, що припадає на розрахунковий період, поділений на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
До суми доходу, що бере участь у розрахунку середньої заробітної плати за розрахунковий період, включаються тільки ті виплати, які включаються до фонду заробітної плати та з яких сплачувалися внески до Фонду тимчасової непрацездатності.
До кількості календарних днів у розрахунковому періоді входять всі дні, окрім таких:

• днів хвороби;


• днів відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами;


• днів відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років або шести років за медичним висновком.

РОЗМІР ТА ПОРЯДОК СПЛАТИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ НА ДОПОМОГУ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ВАГІТНІСТЮ ТА ПОЛОГАМИ
Як уже зазначалось вище, з 1 липня 2013 р. платниками єдиного внеску визначено також підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю та виплачують допомогу у зв’язку із вагітністю та пологами, а також осіб, які перебувають у відпустці та отримують допомогу у зв’язку із вагітністю та пологами.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю та виплачують допомогу у зв’язку із вагітністю та пологами, нараховують єдиний внесок у розмірі 33,2% від суми допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами та утримують єдиний внесок у розмірі 2% від таких сум із осіб, які перебувають у відпустці та отримують таку допомогу.
Зазначені суми нарахованого та утриманого єдиного внеску відображаються платником у звітності до Пенсійного фонду та підлягають сплаті за календарний місяць, у якому їх нараховано, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА
Допомога при народженні першої дитини складає 29160,00грн., з яких 9720,00 грн. виплачується одноразово, а решта (по 810,00 грн. на місяць) — протягом 24 місяців.
На другу дитину — 58320,00 грн., з яких 9720,00 грн. — одноразово, а решта (по 1012,50 грн.) — протягом 48 місяців.
На третю дитину та кожну наступну дитину — 116640,00грн., з яких 9720,00 грн. — одноразово, а решта (по 1485,00 грн.) — протягом 72 місяців.
Крім допомоги при народжені дитини, виплачується також допомога по догляду за дитиною до 3-х років, мінімальний розмір якої складає 130,00 грн. на місяць.
НАДАННЯ ВІДПУСТКИ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ ДО ДОСЯГНЕННЯ НЕЮ ТРИРІЧНОГО ВІКУ
Після закінчення відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку для догляду за дитиною більшої тривалості без збереження заробітної плати.
Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків.
За бажанням жінки або вищезазначених осіб, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.