- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
«Дорогий друже! Ось уже з березня цього року Ваше авто «Тойота-Лексус» знаходиться на парковці біля мого будинку. Кожну ніч мешканці нашої багатоповерхівки примушені вислуховувати різноманітні переливи мелодій, які випускає охоронна сигналізація. За цей раз Ви жодного разу не зволили дистанційно чи напряму відмінити сигнал тривоги, маючи можливість
У саду, біля калини,Солов’ю у такт,Просив руку у дівчиниМолодий юнак:Покохав я очі милі,Їхню синюю красу,Ці вуста, як вишні спілі, Гнучкий стан, косу.Маю мету благородну —Лиш з тобою жить,Обіцяю тебе однуДо скону любить!Дівка носком чобіткаЗемлю колупала,На слова свого дружкаТак відповідала:Посилаю я до феніТвій палкий мотив,Як валюта є в кишені, —
Район «СМОЛКА», Перехрестя вул.Бурковського та Долгополова...
Василь Стопарик так напився, що потрапив до витверезника.Персонал специфічного закладу зустрів його досить радо.— О! Кого я ба-ачу! Які лю-уди!Це так частенького клієнта «гостинно» зустрічав у порозі працівник витверезника Павло Верба.— Це вже вкотре, га? Втретє? Вчетверте?— Н-не пам’ятаю, — промимрив Василь Стопарик. А відтак, схиливши голову набі
Колектив газети вітає ювіляра з Днем народження і зичить йому гарного здоров’я та творчих успіхів на ниві слова. Для шанувальників нашої газети і творчості Володимира Даника подаємо дещо із останніх доробок автора... ЦІНА ПРАЦІ Двоє дідів рибалили Із насипу гатки, Про життя все гомоніли, Здоров’я і статки. 1-й рибак: — 40 років для ч
Міська влада знову має наміри внести деякі зміни у схему пасажирських перевезень. Як стало відомо газеті, вже на наступному засіданні виконавчого комітету буде розглянуте питання щодо запровадження в місті пільгових таксі. Як показує практика, пільгові автобуси, що курсують на головних маршрутах, не справляються з напливом пасажирів у «години пік».
Де він узявся — Павло Свиридович навіть і збагнути не встиг. Наче той з неба впав. Тільки мах-мах жезлом і — стоїть, мов скеля! Треба спинятися. А даішник: — Знаєте, чого я вас спинив? — Поки ні, — хитає головою Павло Свиридович. А потім, — Хоча, здогадуюся. Автоінспектор: — І чому? Павло Свиридович ворушить бровами і скеровує очі на свій пі
Задарма — солодка й сіль!Кожен про це знає.Пішла чутка: ІзраїльНас без віз пускає.На літак купив білети,Продуктів лантух прихопив,Узяв з Бердичева буклетиЙ до кума в Хайфу прилетів.Там, в залі, митники, як оси,Зробили мені огляд й «шмон»,Забрали: сало, хліб, ковбаси...І буряківку — самогон!Валюта є? — усе питали.Не брав! Кум в гості запросив!Він в
Пізня ніч. Село спить.Не спить Пилип. І його пес Тимко.— Ану марш додому! — роздратовано, але тихо зикнув до собаки його господар.Та ніби й не до Тимка мовилося. Намотує кружки — аж язик на спину западає!— Додому, я сказав, морда бородата!Пес спинився. Схилив голову набік і з подивом подивився на свого господаря. Мабуть, чотирилапий не міг зрозуміт
Поділіться новиною,Куми мої любі,Як прожили ви без бою...Сорок років в шлюбі?Ніби вишивка єдина,З любові і згоди..,Три донечки і три синаМаєте в господі.Розтлумачте вакурат,В чому тут причина?Моя кума в шістдесят...Струнка, як дівчина!Кум невпевнено почав:Від сварок й наскоківЯ у парку прогуляв...Тридцять дев’ять років!!Жінку кум цим зачепив:Не бле
