- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Колектив газети вітає ювіляра з Днем народження і зичить йому гарного здоров’я та творчих успіхів на ниві слова. Для шанувальників нашої газети і творчості Володимира Даника подаємо дещо із останніх доробок автора... ЦІНА ПРАЦІ Двоє дідів рибалили Із насипу гатки, Про життя все гомоніли, Здоров’я і статки. 1-й рибак: — 40 років для ч
Міська влада знову має наміри внести деякі зміни у схему пасажирських перевезень. Як стало відомо газеті, вже на наступному засіданні виконавчого комітету буде розглянуте питання щодо запровадження в місті пільгових таксі. Як показує практика, пільгові автобуси, що курсують на головних маршрутах, не справляються з напливом пасажирів у «години пік».
Де він узявся — Павло Свиридович навіть і збагнути не встиг. Наче той з неба впав. Тільки мах-мах жезлом і — стоїть, мов скеля! Треба спинятися. А даішник: — Знаєте, чого я вас спинив? — Поки ні, — хитає головою Павло Свиридович. А потім, — Хоча, здогадуюся. Автоінспектор: — І чому? Павло Свиридович ворушить бровами і скеровує очі на свій пі
Задарма — солодка й сіль!Кожен про це знає.Пішла чутка: ІзраїльНас без віз пускає.На літак купив білети,Продуктів лантух прихопив,Узяв з Бердичева буклетиЙ до кума в Хайфу прилетів.Там, в залі, митники, як оси,Зробили мені огляд й «шмон»,Забрали: сало, хліб, ковбаси...І буряківку — самогон!Валюта є? — усе питали.Не брав! Кум в гості запросив!Він в
Пізня ніч. Село спить.Не спить Пилип. І його пес Тимко.— Ану марш додому! — роздратовано, але тихо зикнув до собаки його господар.Та ніби й не до Тимка мовилося. Намотує кружки — аж язик на спину западає!— Додому, я сказав, морда бородата!Пес спинився. Схилив голову набік і з подивом подивився на свого господаря. Мабуть, чотирилапий не міг зрозуміт
Поділіться новиною,Куми мої любі,Як прожили ви без бою...Сорок років в шлюбі?Ніби вишивка єдина,З любові і згоди..,Три донечки і три синаМаєте в господі.Розтлумачте вакурат,В чому тут причина?Моя кума в шістдесят...Струнка, як дівчина!Кум невпевнено почав:Від сварок й наскоківЯ у парку прогуляв...Тридцять дев’ять років!!Жінку кум цим зачепив:Не бле
Щотижня я завжди читаюЛітопис пісний, як вода,Зі «шпальтів» ЗМІ всі знають,Як править влада молода.В статтях, замітках і буклетахФіксують вірні звонарі,Як у службових кабінетах...Потіють «владні косарі».З ким мали брифінг і вечерю,Кого і хто, і де вітав..,По скільки аркушів паперуЧиновник кожний ізписав!Прошу колег від ЗМІ поправу,Пишіть у хроніці
Всі — за нас. Гарант і Рада,Так в Україні є й було.В усі часи рідненька владаДілила землю, ліс, село!..Змудрили нові чинодрали,Як мати євро... й п’ятака, —З колгоспів всі ліси забрали,Створивши лісгосп АПКа.Оформивши на ліс бумаги,«Газди» лісопосадок не ведуть,Найнявши вози-колимаги,Ліс спритно ріжуть й продають!— Не спи, народе, пробудися!Лісгосп
— Алло! Романе?— Я.— Це Денис.— Чую.— Ти де зараз?— У знайомого.— А вдома коли будеш?— Десь через годину. А що таке?— Яйця треба.— От, йо-ма-йо! Там Катерина вдома! Зайди, вона дасть.— А що, вже є готові?— Ну є, не скаржимося поки.— Але я… здається, не замовляв.— Щось я, Денисе, тебе не зовсім розумію. Тобі що, багато потрібно їх?— Два.— Всього два
— Де ти яблук нахватав?В парші, а червоні...!— Це таких на шару взявВ Чорнобильській зоні!— Зваж мені їх... і ожини,Так, по п’ять кіло,Їду я на імениниДо тещі в село.А вона боліє шлунком,Не вік їй страждати,Буду я твоїм дарункомТещу... лікувати!!!Володимир ДАНИК