- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
— Купіть півня! Ціна — гривня!Синій! Гонор... є! На базарі циган півня Людям продає.— Сексуальний гангстер-гей!Має круту звичку:Топче гусей і курей,Качку та індичку.Вже освоїв при меніГоризонти нові,В хліві скаче до свині,Сидить... на корові.Налітай! Купуй наскокомПівнячу породу...!На дружину кинув оком —Не дає проходу.Купіть півня! Ціна — гривня!
Перша нарада в новому році…У кабінеті директора комерційної фірми «Реклама-Норм» панувала мертва тиша.Після тривалої мовчанки шеф, Іван Петрович, вкотре обвівши підлеглих спопеляючим поглядом, зупинив свій зір на Гнатові Дужці, завгарові.Той сидів, немов із хреста знятий.— Да-ааа, — зрештою важко видихнув Іван Петрович і нервово стріпнув головою. —
Передсвяткова акція…На відкриття нового м’ясного магазину зібралося людей — не проштовхнутися!Гам, шум. Та й не дивно — дають товари пробувати на смак!— Мені — шинки!— Будь ласка!— Смачна-а! Кіло зважте!— Без питань!..— А мені «Сервелатику».— Зважити?— Спочатку попробувати.— Даю!— І мені дайте! — пробивається до прилавка гладкий дядечко.— Посмакува
Як почудила наша РадаІ грудень доживав свій вік,Затвердила найвища владаБюджет на слідуючий рік.Як планували всі видатки, —До владоможців все ходили,Грошву, яку зберуть з податків,Собі... і людям поділили:Чинодралам — на платню,Ренту, привілеї,ДУСю, СБУ, ... меню,Військо і лівреї,На службові авто, бази,Самольоти.., модуДали коштів більше в рази,Чим
Якось Петро Федяник перед односельцями похвалився, що скоро авто купить.Брати Горобчуки, Василь та Григорій, котрим новоявлений багатій цю новину розповів останнім, з цього приводу почали кепкувати:— Чи не «Мерседеса», часом, купуєш нового?— Та ні. Певно, на «Майбах» замахнувся, ги-ги!Петро Федяник ударився в амбіцію:— Скальте, скальте зуби! А маши
Слідчий довго перебирав на столі папери і косо позиркував на свідка.Зрештою спитав:— Так кажете, шановний пане Сухорукий, ніякого насилля не було щодо ваших колег?— Ні в якому разі! Ми їм м’яко, акуратно, делікатно, цивілізовано, культурно пояснили, що не потрібно залишатися на ніч у залі і вранці — блокувати трибуну. Ну, м’яко, дель-ль… попросили
У переповнений автобус утиснувся чоловік, одягнений у кролячу шапку-вушанку, в бушлат і у ватяні штани. Пасажири одразу звернули на цього дивака увагу. На незвичайну його вдяганку, чималі габарити. А хтось невдоволено проказав: — Напер на себе одягала, наче морозу — за двадцять! Чоловік цю репліку пропустив повз вуха. Розстібнув ширінку і запус
Кричить дядько на базарі:Продаю дружину!Вміє все!.. співати в барі,Водити машину!Була моя вірна НастяСтерном хлібодарів...Прошу, люди, за це щастя —Дві сотні долярів!Якийсь шпилик-свинопасОгляда дружину,Просить її стати в «фас»,То нагнути спину.Сподобалось купцю-ВасилюЛице молодиці:Даю, дядьку, за цю кралюСотню! Й міх пшениці!По руках! Та, заодно,З
На поріг кімнати виліз рак.Петро саме снідав. Побачивши клешнястого вусаня, враз вирячився. Пробелькотів:— Казали ж люди: «Петю! Різко кидати пити не можна!». Не послухав. Ось і маю. Ухопила. Білочка. А, може, здалося? Петро долонями затулив очі. Розплющив їх через хвилину.Рак щез.— А що ж то було? — спитав сам у себе.Праворуч почув якесь шкряботі
— Алло! Здрастуйте!— Доброго дня!— Я у вас якось був.— У мене багато хто буває. Нагадайте про себе.— Веселий такий. У порозі спіткнувся.— Щось таке пригадую.— І ще відро води перекинув. Смішно було, еге?— Ну, як вам сказати…— Смішно, смішно! Обидва реготали, коли я ще підсковзнувся і гепнувся на болюче місце.— Ну…— Не пам’ятаєте?— Та пригадав уже!