- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Ми українці — древлян онуки,Є свого щастя ковалі.Нам Бог дав землю, плуга — в рукиДля хліборобства на ріллі.Віки ми ниву засівалиЗерном любові, доброти,Та віру, волю шанували І дружби зводили мости.Хоч гречкосіями нас звали, —Ми маєм долю сироти: В Ярмо неволі нас впрягали,Орда, схизмати і… брати.Ми творим скрізь світлини раю,Шануєм матір, звичаї і
(Закінчення. Початок у №38, 39, 41 від 16, 23.09, 07.10.2016 р.)ВІКТОР ЗНОВУ ДИВУЄПід час перекусу Віктор поцікавивсь у Миколи:— А хто тобі цей столик показав?— Подруга моя.— У тебе є под-ру-у-гаааа?!— Еге. Галина зветься.— А дружина ж як?— Нормально. То наша обох подруга. — А-аа… Тоді це міняє ситуацію. А перець хто фарширував?— Я.— Сам?! Хм. Смач
(Продовження. Початок у №38, 39 від 16, 23.09.2016 р.)ЗНОВУ ТРІЩАТЬ КУЩІ…На дисплеї висвітилась одна риска. Значить, батарея ще не зовсім сіла, і Микола спитав у мобільного:— А чого ти погас у відповідальний момент? Чи ти також кабанів злякався?Мовчиш?Раптом у гущавині драпаштану гучно затріщало.Микола схопив відро-півторачку і гасанув у протилежни
ДОРОГОЮ ДО ЦВІЛІПо гриби виїхали раненько. Ще на небі ясно горіли зорі, що віщувало гарну погоду. Тим більше, рясно пішов літній гриб: білі, краснюки, бабки…Але людей у лісі, як кажуть, хоч їх самих збирай!..І то є оманлива приказка, коли говорять, що «мого гриба не заберуть», і в ліс можна їхати о будь-якій порі. Лукавлять! «Заберуть»! Ще й як «за
Літо, теплінь… Вікна у всіх будинках навстіж…За рогом — цілодобова булочна. Під нею за столиком сидять двоє німецьких пенсіонерів. Він п’є пиво, вона — чай з тістечком. Дивляться, як безуспішно плине Англія-Словаччина. Обговорюють щось. Долинає тільки: «В 1975…» Вона киває головою. Він повільно потягує пиво і плескає її по руці…У студії навпроти —
Своїх земель завжди Росії мало,Не вистачає й рік, морів та гір.Тож недарма «Жандарм Європи» звали,Бо всюди насаждали «русскій мір».Сучасники від предків не відстали —В Молдову та Чечню прийшла орда,Невдовзі черга Грузії настала,Тепер від москалів і нам біда.Лукавив, прикидався нашим братомСусід північний — спритний лицемір,«Зелені» в Крим з’явилися
Дню народження Лесі Українки навіть Google присвятив свій оригінальний дудл (логотип) зі сценою з «Лісової пісні». Що вже говорити про Звягельщину — на батьківщині поетеси з нагоди 145-ї річниці іменин відбулося чимало традиційних заходів, а от серед новинок — конкурс юних поетів «У подарунок Лесі». Йдеться про поезії, що стосуються життя і творчос
З цими словами звягельчанин Валентин Копач зайшов у редакцію, поклавши на стіл клаптик паперу. Розповів, що написав вірш, на основі Гімну України, як кажуть, людині наболіло. І ось вночі йому наснилося, що читає своє поетичне творіння на публіку, яка дуже йому довго аплодувала. Подумав: а чому б йому не поділитися віршем із читачами у реальному жит
У НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ ЗАВІТАВ ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИКЙого проза перекладалася російською, угорською, словацькою, румунською, польською, французькою, італійською, англійською, японською мовами. Не докладаючи надмірних зусиль у плані реклами, Мирослав Дочинець за декілька років став одним із найбільш читабельних українських авторів. Виявляєтьс
Були собі на світі чотири сонячні зайчики — Жовтий, Червоний, Білий і Синій. Жили вони для того, аби створювати красу, і радували жителів свого світу.Як же вони це робили? Справа в тому, що місто, де жили ці зайці, було сірим. Тому кожного ранку кольорові герої виходили на чотири пагорби великої гори, що стояла перед містом. Вони чекали, поки сонце
