- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Того дня голова сільради Петро Драйхмара засидівся на роботі допізна. Вже понад годину тривала розмова із місцевим бізнесменом на ім’я Микола Вертихвіст. Останній будь-що хотів отримати право обслуговувати новий автобусний маршрут від села до райцентру. — У мене ж є мікроавтобус! На двадцять місць! За п’ятнадцять хвилин до міста довезе. При потреб
Синівською любов’ю сповнене серце співця рідного краю, журналіста, поета Юрія Ковальського. Його дієвий патріотизм близький і зрозумілий своєю людяністю, правдивістю для нашого складного сьогодення. А щастя моє — це причастяДо праці, до хліба святогоМоєї вітчизни, до правди,До всього людського, До материзни…Поетове зізнання «Поліська земле, ваша ми
Сергій Банцер народився 1935 року в селі Старий Майдан на Житомирщині. Трудову діяльність розпочав ще підлітком на Довбиському фарфоровому заводі. Потім були армія, освоєння цілини, одруження... З кінця 1950-х Сергій Банцер — житель села Великий Луг, що недалеко від тих місць, де минули його дитинство і юність. Працював до виходу на заслужений від
…Невелика зміна початкових умов спричиняє непередбачувані наслідки. Помах крил метелика у тропіках може призвести до шаленого урагану за тисячі миль…Степана розбудила набридлива мелодія. Хоча, насправді, звуки були досить таки мелодійні, але оскільки вони доносилися з його будильника, то за багато ранків уже встигли «приїстися», мов гірка редька. М
Мжичити почало ще пізнього вечора. Мряка то стихала, то знову нагадувала про себе. Десь глухо вдарили дзвони й затихли. А після півночі сонні вулиці зустріли перших перехожих. Йшли вони з корзинками, поверх накритими традиційними рушничками. Пізній рух на дорогах пожвавився. Рухалися вже купками. І молоді, і старі. Поспішали до церкви. Незважа
«Колись і я впаду, мов той листок кленовий, Відірваний від дерева життя». Ю.КОВАЛЬСЬКИЙ Сполоханим птахом снує душа У лісі із свіжих дум, Бо знову знялося її пташа, Всміхнулося їй крізь сум. Ураз сипонуло рядків дощем Із пам’яті сірих хмар, А кожен відчув неповторний щем Від тих поетичних чар. Й допоки лилася жива вода, Наповнююч
Я — вівчарка. Звуть мене Граф. Я ще маленький. Днями мій господар уперше виводив мене на прогулянку!Вранці так і сказав:— Графе! Веду тебе на першу прогулянку! Покажу тобі світ! А він цікавий!Та коли ми вийшли з хвіртки, то «світ» мені показався не зовсім уже таким і цікавим. Господар начепив мені на шию ланцюга і потягнув за собою. Було якось незр
Шановна редакція газети «Звягель»! Мене звати Бойко Катерина. Я навчаюсь у 9 класі. Дуже люблю фотографувати, малювати і писати вірші. Тому прошу надрукувати мою фотороботу на тему «Осінні друзі». Також хочу попросити опублікувати мій вірш «Осінь». Листя падає з дерев і малят гукає. Вже у нашому садку осінь наступає. Журавель курличе, у вирій
Надворі стояла осінь. Але дні все ще були по-літньому теплі і сонячні. Правда, Вадим Дрібнохід цього не помічав. У нього несподівано виникла проблема. По дорозі до школи він скаржився Олегу Маншину: — Велчева мене просто дістала! Постійно чіпляється та вчителям ябедничає. І що мені з нею робити? Може, набити? — Що ти! — злякався Олег. — Ще гірше
(УРИВОК З ПОВІСТІ) (Закінчення. Початок у №32, 33) У просторому залі, куди зайшли брати Займивітри, було багатолюдно. На сцені, за столиками, сиділи причепурені симпатичні дівчата і видавали запрошеним чисті анкети. А через певний час приймали їх уже заповненими. До одного такого столика, котрий стояв біля трибуни, підійшли Роман з Остапом. — В