«Непереможна і легендарна...»

— Алло! Генерал-лейтенант Пришибєєв?

— Я єсмь, генерал-лейтенант Пришибєєв, товаришу генерал-полковник Герасім-Муму!

— Доповідай обстановку.

— Слухаюсь! Отже, обстановка наступна. Наші непереможні і доблесні війська продовжують атакувати противника на всіх фронтах. Укропи, кидаючи численну зброю і боєкомплекти, відступають! Ще ось-ось і ми їх доб’ємо! Ще ось-ось і ми, і наша непереможна...

— Далі, генерал Пришибєєв!

— Так точно! Наші непереможні і легендарні війська взяли, замаскований у дубняку, великий населений пункт Три Березки. А під тими Трьома Березками — ну, капець!..

— Тобто?!

— Цілий населений пункт!

— Під землею?

— Так точно! Там — повно ешелонів! А на них — «буки», «катюші», «бренді», «мадери», «абр...», «абра...»

— Далі, генерал Пришибєєв!

— Ага. Єсть! Наше непереможне і доблесне бидло, кгм, тобто, війська продовжують де-де-де-де-нафік-цик-фікувати і демі-мілі-літр-таризацію укропів. О! А ще під Бах... Бах... Бах...

— Генерал, мать твою!

— Бабахає зверху, товаришу генерал-полковнику Герасім-Муму. Знаходжуся на пункті спостереження на стометровій глибині, під землею, а чути. Ага! Ось непогані відомості. На околиці Бах... Бахмута чуваки Вагнера знайшли важливий об’єкт під назвою «Бістро». Їхні і наші бійці, зрештою, більш-менш підкріпилися.

— Генерал!

— А? Ага. Далі. Наші непереможні і легендарні мобіки, блін, війська продовжують будувати оборонні споруди на Перекопі і на кримських побережжях. Щоправда, в першу оборонну споруду просочилися акули і пожерли кілька взводів наших непереможних і...

— Мовчати!

— Ссслухаюсь!

— Мммм... Доповідайте, там, без таких деталей. Суть, суть давайте!

— Я зрозумів, генерал-полковник Муму-Герасім.

— Герасім-Муму, мать твою!..

— Я пойняв. Генерал... по... попа... Без деталей. Акул вибили і відправили їх в армійську кухню. Запрошуємо вас відобідати, ваше благородіє!

— Далі!

— Маємо на фронтах удачі. На четвертому поверсі бахмутської будівлі ракетним ударом знищили десять американських «Папа... Патріотів» і десять тисяч американських найманців!

— Хм... А що там на південному фронті?

— У Криму мало не щодня бавовнить. На другу оборонну споруду прилетіло щось таке, щось таке...

— Генерал-лейтенант! Я про південніший напрямок!

— Але ж я... я... я... Я пойняв вас. Але дещо прилітає невідоме. Хто каже, що то «Бандероволина», а хто — «Джаволина»...

— Спорядити спецгрупу і захопити у ворога цю нову розробку!

— Слухаюсь!

— Що там ще?

— Дехто з буржуазних країн закидає, що нам жопа. Брехня! Ось наші неперевершені війська в світі міцно обороняють південні рубежі! Ми і там повсюдно гонимо і добиваємо укропсько-бандерівскі скупчення. Ось, наприклад, їхні безладні угрупування мали на меті підірвати Каховську ГЕС. То наші доблесні...

— Коротше!

— Це угрупування, у кількості вісім тисяч вісімсот п’ятдесят терористів, ми оточили і знищили!

— Похвально! Отримаєте чергову зірку на погон.

— Сссслужу отєчєству!

— Які ще є важливі дані з фронту?

— Все йде, згідно з планом. Як я вже говорив, атакуємо. Ага! Під Авдієвкою знищили тисячу триста сорок укропських танків. П’ятсот літаків. А також триста танків марки «Абр... Абр... Абра...»

— Абракадабра! Валяй далі! Але ви мені доповідали, що літаки і танки укропські ви знищили в перші дні спецоперації. Що на це скажеш?

— Звідкись просочилися, генерал-полковник Герасім-Муму. Але ми їх знищили.

— Що ще?

— Продовжуються навчання на об’єкті «У вусатого Луки». Новомобіків, тобто, новомоб... новоприбулих. Бацька останнім часом почав гнати якусь пургу. Щось він затіяв проти нас.

— Дайте йому кілька мішків нашого нового сорту бульби. І все піде за планом.

— Слухаюсь! Ага. Нарешті отримали довгоочікувану нову зброю «Фекалієбух», нашого неперевершеного винахідника Кулібакіна. Наразі проводимо випробування цих снарядів.

— Бажаю удачі! І нових звитяг на фронті!

— Я єсмь єсть!

Микола МАРУСЯК