Екстрена зупинка

— Інспектор Пильний!

— Водій Тарасенко! Чого спинили?

— В цілях екстреної зупинки!

— Це як?

— Чому очі червоні, водій Тарасенко?

— Безсоння мучить, пане інспекторе.

— А, може, бодун?

— Не зрозумів, пане…

— Є підозра, що ви не у тверезому стані.

— Перевірте на алкотестері.

— Скоро підвезуть.

— Кого?

— Апарат. — Інспектор Пильний знімає з голови кепку і підсовує її до водія. Каже: — Три глибоких вдихи і один видих!

— Куди?

— В шапку!

Водій Тарасенко проробив процедуру.

Інспектор Пильний понюхав вміст своєї «шапки». І здивовано проказав:

— Ін-те-ре-с-с-но! Куди їдете?

— На роботу.

— Де працюєте?

— На секретному об’єкті.

— Бронь маєте?

— І дружину маю. І дочку. І тещу. І тестя. І собаку Сірка. І кота Леопольда…

— Хі-хі, ха-ха. То ти таки і справді під мухою?!

— Ми вже на ти?

— Ану-но ще раз дихни!

Водій дихнув.

Інспектор:

— Слабувато. Сильніше треба! Три глибоких вдихи і один… Коротше, ясно.

Водій Тарасенко вдихає скільки є сили і:

— Х-ху-хух!

Інспектор Пильний долонею витер своє лице. З докором мовив:

— Та не так же сильно. Ти на мене плюнув. А, може, ти чимось хворієш.

— Хворію.

Інспектор Пильний напружився.

— Чим? Хворієш?

— Каракуртою-на-скарпіона-бздик.

— Шо-шо?

— Хвороба така.

— Заразна?

— Три дні.

— Ш-шо три дні?

— Людина живе.

— А-а… А ти… Ви…

— Я тільки вчора заразився на каракурта-на-скарпіона... Тож…

— Ану їдь звідсіля на свої на каракурта-нах…

— Дякую!

Лихий БАНДЕРІВЕЦЬ