Хімія — в екстазі!

Знімається рекламний ролик.
Симпатична, струнка білявка бере з тумбочки барвисту посудинку і, граційно прикладаючи її до свого курносого носика, лягає на широке, мов полігон, ліжко.
І закохано шепоче:
— Зараз ми з тобою усамітнимося… А потім…
— Стоп-стоп-стоп! — нервово зупиняє зйомку режисер. — Не годиться, Алісо! Поза якась… А де — «ах…»? І взагалі. Якось мляво. Награно. Немає екстазу…
Аліса здивовано заокруглює блакитні очі-озера:
— Екстазу?
— Мається на увазі творчого екстазу!
— А-а…
— Так, поїхали!
— Куди?
— Аліса! Знімаємо!
— А-а…
— Лягай!
— Лежу.
— Нормально ляж!
— Ну як?
— Сексуально! Граційно! Витончено! Мов ти — сама богиня Афродіта! І вмикай чари!
— Що вми… вм…
— Бісики! Чорт забирай! Як богиня! Афродіта!
— Афродіта?
— А хто ж?!
— Ясно.
— Н-да. Лягай!
— Лягаю.
— Операторе! Льончик! Знімай! І, Алісо, не забувай про «ах…»! Поїхали!
Аліса, мов гнучка лозина, принадно вигинає спину. Відтак, чарівливо, повільно прикриваючи довгі вії, знову прикладає до свого курносого носика різнобарвну посудинку. І сексуально шепоче:
— Ах!.. Ми тільки вдвох! Ах!.. Тут! І тільки разом! І ти зробиш диво! Ах!.. Хімія! Хі-мі-я! «Домустус-Геркуліус»! Потрійна сила! Ах!..
— Чудово! — радіє режисер. — Умц додай! Умц! Льонік! Камера!
— Умц! — Аліса ніжно цілує кострубату посудинку. В екстазі продовжує. — Умц! Ах!.. Хі-мі-я!... До речі, — раптом Аліса відхиляться від ролі. — До речі, від цього «Домустус-Геркуліус» у моєї подруги нігті позлазили.
— Алісо! — дратується режисер. — Не відволікайся!
— А мій Русланчик, — не вгавала Аліса, — взагалі посуд милом тирк-тирк — і чистий.
— Твій Русланчик, — сердито зауважує режисер, — печерна людина! Троглодит! Продовжуємо!
— Так ото мій троглодит спробував «Домустус-Геркуліус» на ділі. Каструлю хотів помити. Так від неї самі ручки лишилися.
— Ну, Алісо, не відволікайся. Другий дубль.
— Я його боюся.
— Кого?
— Дубля.
— Чому?
— А раптом мене, як ту каструлю…
— А рукавички для чого? Так, другий дубль! Льонік!
Аліса підводиться з ліжка! І, ніби Афродіта, що народжується з морської піни, граційно встає з ліжка і йде на кухню.
За нею — режисер і оператор.
Але Аліси на кухні не видно. Тільки з крана біжить вода.
Режисер схвильовано каже:
— Аліса! Ти де?
Невідомо звідки долинає приглушено:
— Ро-з-чи-ни-ла-ся… Хі-мі-я-а-а-а-а-а… Ах!..
Режисер із прикрістю:
— Мабуть, рукавички забула надіти…