Чапля і Такса

Вони здибалися за лаштунками сцени.
Обидві молоді. Обидві стрункі. Обидві симпатичні. Обидві гонористі…
Одну звали Муся Чонада, другу — Маня Ахтитак.
Ось вони за лаштунками…
Муся Чонада каже Мані Ахтитак:
— Я перша виступатиму!
Маня Ахтитак їй відказує:
— Ні, я буду перша!
— Ні, я!
— А я кажу — я!
— Мені скоро «народну» дадуть!
— Ой-ой-ой! А мені — «міжнародну»!
— Шоо?
Муся Чонада тоді так чемненько:
— Та в тебе вокал, як у недорізаної свині!
Маня Ахтитак також не обійшлася без люб’язностей:
— А в тебе голос, як у жаби напинденої!
— Дурепа! На себе подивись! Носище, як у чаплі!
— А ти, як такса!
— Шоо?
— Як собака такса! Довга! Худа і ноги криві!
— Та я тобі зараз, фонограма безголоса, коси повисмикую!
— А я тобі, фанера крива, носа чаплиного відкушу!
— А я зараз свого мачо покличу!
— А я — свого!
— Та мій охоронець…
— Шоо?
— Мачо мій, кажу. Зараз позву, і твоєму як дасть під дих!
— А мій мачо твоєму мачо як заїде в ніс!
— Що ти до мого носа причепилася, криволапа!
— Чапля!
— Криволапа!
— Чапля!
— Борік!
— Тосік!
— Борік!
— Тосік!
Втрутився ведучий концерту:
— Ваші мачо на сцені.
Молоді і симпатичні знаменитості аж очиська повирячали:
— Чого?!
— Ага! Чого?!
— Співають…