Хто такий Костянтин Єлфімов?

КАНДИДАТ НА ПОСАДУ МІСЬКОГО ГОЛОВИ — ПРО СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ ДО 2030 РОКУ
Чому цей молодий чоловік балотується на посаду міського голови? Що ним керує і що він хоче зробити, — наша розповідь далі.
— Костянтине, розкажіть коротко про себе.
— Народився в родині військовослужбовця, мені — 33 роки. Учився в сьомій та одинадцятій школах Новограда.
Маю три вищих та завершую здобуття четвертої вищої освіти в Національній академії державного управління при Президентові України. З відзнакою закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.
Завжди прагну вчитися і підвищувати свою компетентність, а ще — вчити, як використовувати новітні технології та наукові підходи в різних сферах життя.
Військову службу розпочав у 2004 році. Пройшов шлях крізь шість військових гарнізонів: від курсанта до начальника штабу — першого заступника командира полку.
У 2014 році брав участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Підполковник. Нагороджений численними державними та відомчими нагородами.
Сьогодні я повернувся в Новоград і основну свою діяльність спрямовую на відновлення річки Случ та створення умов для фізичної і психологічної реабілітації людей з інвалідністю, військовослужбовців, звільнених у запас, ветеранів війн, а також членів їх родин. І я хочу створити такий центр у місті. Уже маю підтримку моїх колег з Міністерства у справах ветеранів та головного консультанта Офісу Президента України в напрямку реабілітації ветеранів війн та членів їх родин.
— Яку політику ви пропонуєте місту?
— Я пропоную негайно перейти від політики «віднімання та ділення» до політики «додавання та примноження». Іншими словами, місто повинно навчитись заробляти і створювати прозорі та сприятливі умови для ведення бізнесу, залучення інвестицій та підтримки прогресивних та розумних людей, які бажають тут жити і працювати. А для цього необхідно змінити кадрову політику, запровадити призначення керівників влади міста та комунальних підприємств через відкриті конкурси, що дасть можливість залучити найкращих фахівців і не тільки з нашого міста. Таким чином розірвати «порочне коло» влади міста. Далі планую розробити Стратегію розвитку міста, як мінімум, до 2030 року та доопрацювати генеральний план міста.
— Із соціальних мереж відомо, що ви проходили стажування при виконкомі міської ради. Що ви там робили?
— Так, я вчусь в академії, мені потрібно було пройти стажування при виконкомі міської ради. Там я ознайомився із ключовими проблемами міста, а також нинішніми підходами до їх вирішення. Нагальні проблеми не виникли самі собою. Це — результат відсутності системного підходу при плануванні розвитку громади, яка передбачає прогнозування майбутніх загроз. Це ж очевидно, що сміття не буде випаровуватись і саме собою не переробляється. Цілком зрозуміло, що мережі водопостачання та водовідведення рано чи пізно треба модернізувати. Переливна дамба, яка збудована в 1971 році в районі Лубчиці, давно потребує реконструкції. Зміни у світовому кліматі призводять до зникнення малих та середніх річок, які, на жаль, не самовідновлюються. Забруднення Случі відбувається не тільки через Понінку, а й через низьку розгалуженість каналізаційних мереж, що слід було також передбачити.
А зараз ми маємо велику кількість проблем, на вирішення яких необхідно ще більше коштів. І в додаток сьогоднішній бюджет не в змозі вирішити всі ці проблеми без сформованого образу громади, який мають бажання бачити мешканці міста. Очікувати отримання фінансових надходжень з державного бюджету не варто, дефіцит якого вже понад 200 млрд грн, а зовнішній капітал не буде надходити від інвесторів без довгострокової Стратегії розвитку громади.
— Цікаво тоді почути, яке ваше бачення громади в перспективі?
— Життя нашої громади залежить від життя головної артерії нашого міста — річки Случ. З річкою пов’язане все минуле нашого міста, з нею і має бути пов’язане майбутнє. Маючи таку прекрасну природу, гріх не дивитися в сторону створення в далекій перспективі великої паркової зони на берегах Случі від «солдатського пляжу» до Городища, яке знаходиться за об’їзним мостом. Це дасть можливість привернути увагу туристів не тільки з усієї України, а й з усього світу. Як приклад, хто має уявлення розмірів Софіївського парку м.Умані площею 180 га, той має розуміння, що його не можливо вивчити навіть за декілька днів. Це спонукає туриста залишитися на більший проміжок часу і витратити з радістю побільше коштів. А це і дає прибуток мешканцям. Ну, і також наша фортеця заслуговує на особливу увагу, яка може ще більше привернути гостей міста. Мені, як і тисячам звягельчан, імпонує перспективна ідея відтворення Звягельського замку, створення 3D-моделі якої ініціював Олексій Заруцький, який приєднався до моєї команди. Маючи у своїй команді фахівців, які мають досвід у реалізації великих проєктів, чітко розумію, що доцільно спрямувати інвестиції на відтворення елементів фортеці, а основну частину реалізувати на поетапне створення паркової зони на берегах річки Случ.
— Так, це дійсно надихає, але яким чином і за які кошти це можливо реалізувати?
— Звісно, про місцевий бюджет не може йти і мови. У нинішніх умовах він спрямований на вирішення поточних проблем. Це все можливо зробити тільки за рахунок залучення інвестицій, і я знаю, яким чином їх сюди направити.
Коли перспективний образ міста буде сформовано, то залучатимуться аудиторські компанії із світовою репутацією, які братимуть участь у розробці Стратегії розвитку громади до 2030 року. Аудиторські компанії обгрунтують економічну доцільність залучення інвестицій у розвиток міста з боку інвестора та піднімуть інвестиційну привабливість. Це дасть можливість створення інвестиційних платформ для залучення інвесторів, грантів та фінансових інституцій. За подібною схемою вже реалізовують масштабні проєкти соціального значення в Івано-Франківську, що дало поштовх для малого та середнього бізнесу, а також створення нових робочих місць.
— Нам відомо, що ви ініціювали залучення науковців для вирішення питання річки Случ. Це якось пов’язано зі Стратегією розвитку громади до 2030 року?
— Так, пов’язане. Усе раніше зазначене мною не може бути реалізованим без відновлення нашої ріки. Ініціатором досконалого вивчення цієї проблеми є Віктор Романчук, який стоїть поруч зі мною. Наразі ми разом з науковцями з НУВГП дійшли висновку, що слід провести комплекс робіт у кілька етапів.
Перший і беззаперечний — це розчистка району водозабору, русла ріки, малих річок та джерел, які впадають у неї.
Другий етап — побудова малих переливних дамб у межах громади від р-ну Лубчиці і до с. Чижівки, що поліпшить екологічний та санітарний стан річки. Це закумулює воду в інтересах громади та дасть можливість створення рекреаційних зон (парків, активних та пасивних зон відпочинку, спортивних локацій, велосипедних доріжок), а також водних атракціонів.
Наступний етап — відновлення біологічного різноманіття річки шляхом її зариблення.
Насамкінець — встановлення генераторів на тихій воді, які не передбачають їх облаштування на гідротехнічних спорудах. Тобто, це турбіна, якій потрібна невелика глибина і яка відгороджується від риби.
Цей комплекс робіт збільшить енергопотужність міста, що сформує сприятливі економічні та інвестиційні умови для створення підприємств, нових робочих місць. Отриманий прибуток можливо буде направити на модернізацію мереж водопостачання та водовідведення.
— Як ви ставитеся до реформи, у результаті якої до міста приєднались нові населені пункти?
— З великим натхненням. Таке об’єднання дає нові можливості шляхом використання потенціалу виробника сільськогосподарської сировини для розвитку переробної промисловості. Це дає можливості забезпечення міста якісними продуктами власного виробництва, реалізації її за межі громади, а найголовніше — це створення нових робочих місць через залучення міського населення для нових суб’єктів громади. Ви ж бачите, що не тільки місто «голе» від людських ресурсів, а й село. Хочу підкреслити, що одним із елементів наповнення бюджету громади є податок на доходи громадян, а його платить тільки офіційно працююча людина на тій чи іншій території громади.
— Від якої партії ви висуваєтесь?
— Маю чітке розуміння, що балотування кандидата на посаду міського голови від політичної партії надто звужує свободу прийняття рішень на користь громади. Відповідно до чинного законодавства, міський голова повинний бути підзвітний і відповідальний тільки перед громадою. Усі проблеми громади можуть бути вирішені тільки при керівництві, яке рівновіддалене від усіх політичних партій, місцевих «кланів» та яке максимально компетентне в управлінській діяльності.
— Дякую за таке об’ємне і широке бачення вирішення проблем нашого міста. Щоб ви від себе хотіли сказати нашим читачам?
— Зараз поширюються заклики в Інтернет-мережі, що немає сенсу йти на вибори, бо до влади йдуть одні і ті ж обличчя і нічого не зміниться. На мою думку, це одна із складових технологій зменшення кількості виборців, які реалізують своє виборче право. Це — маніпуляції з метою отримання більш широких можливостей застосування різного роду фальсифікацій. Іншими словами, чим менше громадян здійснюють своє волевиявлення, тим більше залишається бюлетенів, які можна фальсифікувати. Тому я закликаю громаду не нехтувати своїм правом.
І, насамкінець, 14 жовтня вся країна відзначає День захисника України та Покрову Пресвятої Богородиці.
Ці знаменні дати нерозривно пов’язані між собою, символізують зв’язок поколінь, давню історичну традицію, а тому особливо шануються українцями.
Сердечно бажаю вам щастя, радості, добра та наснаги на успішні починання на користь розвитку громади нашого міста. Нехай єднає нас незгасне світло віри і допомагає високе заступництво Пресвятої Богородиці.