ДОРОГАМИ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ

У другій половині жовтня 2009 року учні Новоград-Волинської гімназії імені Лесі Українки у кількості 12 чоловік (9-й, 10-й та 11-й класи), учасники гімназійної олімпіади з німецької мови 2008/2009 навчального року та першого етапу МАН, у супроводі Вітренка В.В., вчителя німецької мови ЗНВО, керівника проекту міжучнівського обміну, та Максимович Л.С., вчительки німецької мови ЗОШ №4, перебували на стажуванні у гімназії інтернатного типу міста Візентайда, що у Нижній Франконії (Баварія). Всі витрати по організації подорожі взяла на себе німецька сторона. Запланована програма в рамках проектів «Інтенсивне вивчення німецької мови, знайомство з пам’ятками історії і культури Німеччини, побутом і звичаями народу ФРН», «Демократія і економічне життя в ФРН на сучасному етапі» була виконана. Поряд із відвідуванням навчальних занять і проживанням у сім’ях, харчуванням у шкільній їдальні, учням було організовано змістовне дозвілля. Так, вони змогли ознайомитися із визначними місцями, пам’ятками історії, культури, храмами та музеями міст Візентайда, Вюрцбурга, Кітцінгена, Кастелля, Нюрнберга, Пріксенштадта, Мюнхена, побували в гостях у керівників німецького історико-патріотичного товариства «Волинь», оглянули місцеві краєвиди і виноградники, виноробне підприємство, підприємство машинобудування та оранжерейне господарство, познайомилися із народними звичаями, фірмовими стравами та напоями, а також взяли участь у прийомі в міській ратуші, організованому бургомістром доктором Вернером Кнаєром. З українськими старшокласниками були організовані заняття за спеціальним планом. На завершення свого перебування у Візентайді був презентований проспект про Новоград-Волинський з фотографіями німецькою мовою, українські учні підготували невеликий концерт. Про перебування українських гімназистів та про існуючі контакти між українською і німецькою гімназіями у місцевих засобах масової інформації Баварії вміщено відповідні публікації.
Які ж враження винесли наші учні від відвідання Німеччини? Радецька Олександра впродовж двох тижнів мешкала у сім’ях Сари Пельц та Ірини Ройс, що дало їй змогу краще познайомитися з побутом пересічних німців. Дуже сподобалася їй сучасна гімназія і умови навчання в ній. Особливо запам’яталася екскурсія у Вюрцбург, відвідання фортеці Марієнберг та всесвітньовідомої Резиденції, архітектурного дива відомого німецького архітектора Бальтазара Нойманна. Саша знайшла в Німеччині нових друзів, які приїдуть весною наступного року в Україну.
Аліса Іщук мешкала в родині Штефані Шенк. Вона відмічає гостинність і ввічливість родини, що дало змогу почувати себе комфортно увесь час. Спілкування проводилося лише німецькою мовою. Дуже смачною виявилася німецька кухня. А ще німецькі гімназисти, на думку Аліси, на перше місце ставлять успіхи в навчанні і досягнення в спорті чи позашкільній активності, що залишає їм мало часу для відпочинку у шкільний час.
Павлюк Олю, яка мешкала у родини Софії Кляйн, вразила чистота і охайність садів та парків, безліч квітників і різний колір будинків, чудові краєвиди. Дуже цікавим для неї виявився Мюнхен з його музеями і відомими пам’ятками кільтури, адже Оля побувала в Старій і Новій Пінакотеках, побачила опівдні зміну фігур на славнозвісному годиннику на ратуші в центрі міста, гуляла його вулицями і площами.

Для Янович Альони, яка мешкала в багатодітній сім’ї Андреаса Зене, цікавим був великий рівень соціальних гарантій, які отримує в Німеччині така родина, та вимоги до навчання. Якщо ти не стараєшся вчитися, вважає вона, то тебе просто відчислять з навчального закладу, а на твоє місце вже є черга бажаючих з реальної чи старшої шкіл. Цікавими виявилися екскурсії в маленькі містечка Кастель і Пріксенштадт, огляд виноробного заводу і машинобудівного підприємства, чию продукцію можна зустріти по всій Європі.
Остапчук Оксана мешкала у сім’ї Лізи Нефф за 35 кілометрів від місця навчання і до гімназії потрібно було добиратися з двома пересадками. Але школярів таких більшість; бажання навчатися і мати змогу потім отримати вищу освіту, адже для вступу до університету необхідно пройти повний курс гімназії, заставляє німецьких шіколярів вставати дуже рано і щоденно долати навіть більший шлях. Навчання проходить до і після обіду, потім усі школярі роз’їжджаються додому: кого забирають персональні автівки, але більшість їде в автобусах, що ходять хвилина в хвилину. На уроках кожне питання стараються вчителі пояснити так, щоб незрозумілих не лишалося. Навчальні екскурсії до інших міст та країн стоять обов’язково у навчальних планах, тому кожен клас щороку відвідує 5–7 старих міст, виїжджає на екскурсії до інших країн, знайомлячись таким чином з історією власної держави та її сусідів.
Після цієї подорожі, зазначає Харченко Альона, залишаються спогади на все життя, а в серці — лише позитивні емоції. Приходить натхнення, відчуваєш внутрішню гармонію та з’являються саме ті цілі, які так довго шукаєш.
Слід додати, що цей проект став можливим завдяки праці німецьких вчителів Вольфа-Дітера Гуча, Мартіни Шенк, Райнгольда Рьосселя, Мікелє Грасаля, Рене Куфуса, почесного голови німецького патріотичного товариства «Волинь» Ніколауса Арндта, а також дирекції гімназії у Візетайді, організації «Юнгрінг» при баварському міністерстві у справах освіти і культури та службі обмінів ФРН, котрі взяли витрати по перебуванню, харчуванню і проїзду українських старшокласників.