Інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу, що спричиняє ушкодження тканин мозку і розлади його функцій. До інсультів відносять:

• інфаркт мозку;


• крововилив у мозок;


• субарахноїдальний крововилив.

Інсульт — друга за частотою причина смерті і основна причина довготривалої непрацездатності.
Захворюваність на інсульт у 2011 році по Новоград-Волинському району в цілому виросла за рахунок високої захворюваності серед людей похилого віку, яка вказує на те, що хворі не лікують і не контролюють артеріальний тиск, атеросклероз. З 35 до 60 років, тобто хворі праце­здатного віку — захворіло 62 людини, порівняно з 2010 роком, — 41 людина, з них — 17 хворих страждають на гіпертонію, а 15 хворих працездатного віку померли. Всього померлих від інсультів за 2011 рік — 71 людина, порівняно з 2010 роком — 33 людини (удвічі більше).
Найчастіше інсульт виникає при гіпертонічній хворобі — підвищення артеріального тиску; атеросклерозі; захворюваннях серця; аневризмах судин головного мозку (патологічне розширення судин головного мозку вроджене або набуте); звуженнях сонних артерій; цукровому діабеті; надлишковій вазі тіла; курінні та в похилому віці.
Багато людей мають одночасно декілька факторів ризику.
Ішемічний інсульт, або інфаркт міокарда, розвивається при закупорці судин шиї або головного мозку тромбом, емболом (закупоркою) чи при недостатньому припливі крові через звужену атеросклеротичним процесом чи спазмом кровоносної судини. Ішемічні інсульти трапляються при значних крово­втратах, падінні або підвищенні кров’яного тиску, послабленні серцевої діяльності. Для ішемічного інсульту характерні порушення рухів (параліч), мовлення, чутливості на фоні не втраченої свідомості.
Ішемічний інсульт найчастіше виникає у хворих старше 60 років, котрі мають в анамнезі інфаркт міокарда, ревматичні, набуті вади серця, порушення серцевого ритму і провідності, цукровий діабет. Велику роль у розвитку ішемічного інсульту відіграють порушення згортання крові, патології магістральних артерій.
Характерний розвиток захворювання у нічний час без втрати свідомості.
Геморагічний інсульт трапляється як наслідок крововиливу в мозок. Кров, що вилилась у головний мозок, руйнує, частково здавлює нервову тканину, спричиняє набряк мозку, при якому спостерігаються зміщення мозкових структур, зчавлення стовбура мозку. Для геморагічного інсульту характерні гострий розвиток, втрата свідомості, порушення дихання і серцевої діяльності — мозкова кома.
Внутрішньо-мозковий крововилив — найбільш поширений тип геморагічного інсульту, найчастіше виникає у віці від 40 до 65 років.
Головна причина геморагічного інсульту — артеріальна гіпертензія, гіпертонічні кризи.
Субарахноїдальний крововилив (тобто крововилив у субарахноїдальний простір). Найбільш часто крововилив відбувається у віці 30-60 років. У числі факторів ризику розвитку субарахноїдального крововиливу перераховують куріння, хронічний алкоголізм і одноразове вживання алкоголю у великих кількостях, артеріальна гіпертензія, надлишкова вага тіла.
Дане захворюван­ня може статися спонтанно, звичайно, внаслідок розриву артеріальної аневризми (патологічне розширення судин, за різними даними, від 50% до 85% випадків) або в результаті черепно-мозкової травми. Також можливі крововиливи через інші патологічні зміни (захворювання судин спинного мозку, крововилив у пухлину та ін.). Крім цього, в числі причин субарахноїдального крововиливу є кокаїнова наркоманія, серповидно-клітинна анемія (зазвичай у дітей).
ПОШИРЕНІ СИМПТОМИ ДАНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ:

• Раптова слабкість, заніміння, параліч половини тіла або обличчя, рук, ніг.


• Раптовий інтенсивний головний біль, який хворі описують як найжахливіший біль у житті.


• Раптове порушення чіткості зору.


• Раптове порушення мовлення (людина не може говорити або розуміти мову).


• Раптове запаморочення, втрата координації рухів, нудота, блювота, іноді втрата свідомості.

ДІАГНОСТИКА «НА МІСЦІ»
При перших проявах симптомів, не зволікаючи, розпізнати інсульт можна на місці. Для цього використовуються три основні прийоми розпізнавання, так звані, «УЗП». Для цього потрібно попросити постраждалого:

• У — усміхнутися. При інсульті посмішка може бути кривою, куточок губ з одного боку може бути направлений вниз, а не вгору.


• З — заговорити. Вимовити просте речення, наприклад: «За вікном світить сонце». При інсульті часто (але не завжди!) вимова порушується.


• П — підняти обидві руки. Якщо руки піднімаються не однаково, — це може бути ознакою інсульту.

ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ:

• Попросити потерпілого висунути язик. Якщо він неправильної форми і западає на одну або іншу сторону, то це також ознака інсульту.


• Витягнути руки вперед долонями вгору і закрити очі. Якщо одна з них починає мимоволі «виїжджати» вбік і вниз — це ознака інсульту.

Якщо потерпілий не може виконати якесь із цих завдань, необхідно терміново викликати швидку допомогу і описати симптоми прибулим на місце медикам. Навіть якщо симптоми припинилися (можливе минуще порушення мозкового кровообігу), — тактика повинна бути одна — госпіталізація швидкою допомогою. Особливо в похилому віці, госпіталізація в неврологічне відділення є обов’язковою.
ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ
Попередженням інсультів є правильна організація режиму праці та відпочинку, харчування, запобігання нервово-психічним перенавантаженням, профілактика і лікування судинних захворювань.
Вживання інгредієнтів середземно­морської дієти, в тому числі фруктів і овочів, хліба, пшениці та інших круп'яних культур, оливкової олії, риби і червоного вина, можливо, здатні окремо або разом знижувати ризик розвитку інсульту.
ЛІКУВАННЯ ІНСУЛЬТІВ
Проводиться обов’язково в спеціалізованому неврологічному відділенні і спрямоване на нормалізацію дихання, серцево-судинної діяльності, покращання кровопостачання мозку, боротьбу з набряком мозку. Включає хірургічне втручання, відновлювальну терапію, лікувальну фізкультуру, масаж тощо. Процес лікування хворих на інсульт довготривалий, і головне місце в ньому посідає фізична реабілітація під керівництвом фізичного реабілітолога.