«Кіно на дроті»

— Алло! Електрики?
— Що трапилося?
— Провід обірвало. На стовпі. Лежить на дорозі. Горить. Чи світиться. А люди ходять...
— Нікого не вбило?
— Здається, ні.
— Адреса.
— Вулиця Весела.

— Алло!Де ваші електрики?
— А ви хто?
— Петро Підпорка.
— І що ви хочете?
— Провід на дорозі лежить.
— Чий?
— Ваш.
— Ми не губили. А багато?
— Метрів сорок.
— Мідний?
— Алюмінієвий. Семижильний. Один кінець на землі лежить, а другий — десь на стовпі теліпається.
— Ще нікого не телепнуло?
— Поки обминула лиха.
— Виїжджаємо.

— Алло! Годину тому до вас дзвонив.
— Хто?
— Петро Підпорка.
— А хто він такий?
— Це я.
— І що вам треба?
— Мені — нічого. А ось провід з дороги треба прибрати. Люди ж ходять. Може гепнути.
— Ще нікого не гепнуло?
— Вже двоє лежать. Біля стовпа.
— То чого ж ви… Виїжджаємо!

— Алло! Не виїжджайте.
— А це чого раптом?
— Помилочка вийшла. То не провід.
— А що?
— Гілляка така.
— А ті двоє, що під стовпом лежать?
— Нормальні. Похмелитися просять. Коротше, не їдьте.
— А ми й не поспішали, ідіоти!

— Алло! Електрики? Це Петро Підпорка. З вулиці Веселої.
— Провід?
— Нє-а. Дружбан похмелився.
— І що тепер?
— На стовпа подерся. Зараз буде кіно на дроті. З феєрверком!
— Тепер начувайтеся!