- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
20 листопада минає 9 днів, як пішов у вічність Петро Андрійович КЛЮЧНИК Так рано Ти пішов від нас. Плаче небо, плачуть зорі від страшного горя, плаче місяць, сльози витирає, бо він добре знає, яка сильна рана в нас на серці. Нехай Тобі, братику, світить сонечко вдень, а місяць уночі. Ти не помер, а Янголом злетів у небеса. Божо
12 листопада — рік, як пішов у вічність Петро Данилович СТАРОВОЙТ На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій. Сумуюча дружина 12 листопада минуло 7 років, як не стало дорогої нам людини — чоловіка,
9 листопада — 2 роки гіркої, гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті дорогого сина, брата, чоловіка — Сергія Вікторовича КРАВЧУКА Так рано Ти пішов від нас. Плаче небо, плачуть зорі від страшного горя, плаче місяць, сльози витирає, бо він добре знає, яка сильна рана в нас на серці. Нехай Тебе, сину, зігріває сонечко вдень
Перед картинами Володимира Серафимовича Лиманця тамуєш подих, забуваєш про все на світі і поринаєш у дивосвіт щедрого, багатого, прекрасного…Володимир Лиманець — відомий художник Звягельського краю. Народився 2 грудня 1949 року на Житомирщині, у місті Романові. Після закінчення школи навчався в Одеському державному художньому училищі.У 1974 році за
1 листопада — 12 років, як трагічно в 13 років загинув любий синочок — Дениска Минають дні, минають і роки, А ти не приходиш до мене. Сину, синочку, люба дитина, Забрала від мене тебе домовина. Тебе я чекаю і ночі, і дні, Прийди на хвилинку хоч уві сні. Ти був для нас неначе пташка І щебетав,
22 жовтня — 2 роки гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті дорогої дружини — Надії Лаврентіївни ТИМОЩУК Плаче небо, плачуть зорі від страшного горя, плаче місяць, сльози витирає, бо він добре знає, яка сильна рана в мене на серці, кричить моя душа, бо ти моя дружина. Раптово ти пішла з життя, рідненька, але здається, що т
Забути — не в силі, вернути — не в змозі... 18 жовтня — 8 років світлої пам’яті рідненької матусі, бабусі, прабабусі — Ольги Яківни ШАПРАН з Ужачина Ідуть роки, а біль і туга не полишають нас. Пам’ять про Вас — свята і вічна. Пошли, Боже, нашій мамі благодать. Царство Небесне і вічний спокій Вашій добрій душі. Су
Минуло 25 років, як не стало нашої коханої мами — Людмили Костянтинівни ЛАВРЕНЮК Спливають дні, роки, проте немає строку давнини відходу у Вічність найріднішої людини. 25 років тому жахлива звістка про непоправну втрату сколихнула все місто — передчасно пішла із життя світла, добра людина, наша мама. Цей біль назавжди залишитьс
7 жовтня минає 5 років, як пішла у вічність любляча матуся і бабуся — Анна Павлівна ГАРБАРЧУК, а 20 жовтня буде 13 років, як страшна трагедія обірвала життя нашого батька і дідуся — В’ячеслава В’ячеславовича ГАРБАРЧУКА Минають роки, живі в серці спогади про вас, зростають без вашої турботи і любові онуки. Сумно і важко без вас.
30 вересня минає 40 днів з дня трагічної загибелі найріднішої людини — Юлії Леонідівни АЛЄКСЄЄВОЇ з Яруня Ми найдорожче схоронили, віддали матінці-землі. Без тебе хата опустіла, не переступиш вже поріг. Такої милої, як ти, нам вже ніколи не знайти. Пробач, що не змогли тебе ми врятувати, сто тисяч раз пробач, пробач, пробач. Ти
