Третю добу їхня невелика група вела спостереження за будинком, що білів на околиці села. Був липень. Сонце пекло немилосердно. Кущі, що росли над неглибоким яром, ніякого затінку не давали.
— Ну, ми тут засмагнемо ліпше, ніж у Ялті, — крізь зуби процідив капітан Волинець, обережно повертаючись із боку на бік.
— Нічого, — заспокоїв його майор Феще