У Новограді відзначили 147-му річницю з дня народження Лесі Українки

25 лютого виповнилося 147 років від дня народження геніальної поетеси Лесі Українки — незламної доньки українського народу, безсмертне слово якої крізь часи і дотепер звучить у вустах її співвітчизників.
На площі, названій на честь української письменниці, зібрались міський голова Віктор Весельський, перший заступник міського голови Сергій Колотов, заступники міського голови Оксана Гвозденко та Віктор Шалухін, діячі культури, творча інтелігенція, молодь та почесні гості, які вшанували всесвітньо відому поетесу покладанням квітів до підніжжя пам’ятника Лесі Українці та літературними читаннями.
Того ж дня у Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки відбулася літературно-музична плеяда «Ідемо до Лесі у день святковий». До музею, незмінною берегинею якого уже впродовж не одного десятиліття є директор закладу Віра Римська, завітали заступник міського голови, голова організаційного комітету Міжнародного свята літератури і мистецтв «Лесині джерела» Оксана Гвозденко, голова Спілки письменників Житомирщини, член Спілки письменників України, лауреат премії імені Лесі Українки обласного відділення Українського фонду культури Світлана Гресь, в.о. начальника управління культури Житомирської ОДА Тетяна Парфентієва, шанувальники Лесиного слова, поети, письменники, діячі культури.
У «Лесиній світлиці» учасники тематичного заходу поринули в атмосферу, пронизану стійким духом та незламністю Великої Лесі. Для почесних гостей було представлено літературні експозиції, що розповідають про життя і творчість письменниці.
26 лютого у великій залі Палацу культури ім.Лесі Українки відбувся літературно-музичний вечір «Життя і творчість Великої Українки».
Зі сцени діячі культури Новограда-Волинського розповідали присутнім про Ларису Петрівну Косач (Лесю Українку), яка народилась в місті Новограді-Волинському 25 лютого 1871 року, в інтелігентній, літературній родині. Її мати — відома письменниця Олена Пчілка, батько — юрист, громадський діяч, багато уваги приділяли вихованню своїх дітей, їх гуманітарній освіті.
Додавали родзинки заходу монологи акторів, які виступали в ролі як самої Лесі Українки, так і її матері та членів родини. Це створило живе відчуття того, що родина Косачів — поруч. Актори напрочуд реалістично відтворили на сцені образи людей, які йшли поряд із Лесею протягом усього життя, підтримували її в тяжку хвилину.