Космічний тест

— Привіт!
— Привіт!
— Мене звуть Артемоном.
— Хм…
— Ім’я дали батьки.
— Незвично. Я — Азалія.
— Хм…
— Я знайшов твій сайт. Ти — нічогенька.
— Дякую!
— Може, зустрінемося? Віртуальне спілкування мені не дуже подобається.
— А я поки до реального не поспішаю.
— Чому?
— А куди поспішати?
— А як я тобі?
— Ще не знаю.
— А ти і справді симпатична!
— Дякую!
— І я з тобою одружився б.
— Ого!
— Тільки я вимогливий.
— Я ще не відповіла взаємністю. І, зрештою, у кожного є якісь вади. А вимогливий до чого?
— Скажи мені, Азаліє, тобі часом не здається, що одяг, який ти носиш, тобі не личить, або в ньому щось не так?
— Хм… Іноді так.
— Ти любиш дивитися на зоряне небо?
— Дуже! І що це за тест?
— Тобі не цікаво?
— Продовжуй, Артемоне.
— Азаліє, у тебе не буває відчуття, що «таке вже було». Але де й коли, — невідомо. Але — «було».
— Буває.
— Ти любиш нові відчуття й охоче шукаєш їх?
— Навіть дуже!
— А якого кольору в тебе очі?
— Блакитні.
— Тобі іноді сняться неземні пейзажі?
— Сняться.
— Які вони із себе?
— Дуже дивні.
— А уві сні ти не вимовляєш невідомі слова?
— Хм! Мама говорила, що вимовляю.
— Тепер зрозуміло.
— Що саме?
— Ти мені не підходиш.
— Оце так! Значить, зав’яли помідори…Чому «не підходжу»?
— Ти належиш іншим світам. Тобто, твої пращури раніше жили там.
— Що-о??! І як ти це визначив?
— За ознаками, які ти щойно мені назвала.
— А хто тобі навіяв такі «ознаки»?
— Це визначили психологи зі світовим ім’ям.
— Земляни?
— Еге, наші.
— А які ж очі в тих, що там, у космічних просторах?
— Сині, сірі і… блакитні.
— А в тебе які?
— Карі.
— І як тепер бути?
— Тобто?
— Я ж симпатична! Очі — озера!
— Зате інопланетянка.
— Я народилася тут, на планеті Земля.
— То мої пращури…
— Усе одно.
— Ти боїшся, що я тобі народжу маленьких гуманоїдиків?
— Можливо.
— І я тебе потім перенесу в іншу галактику?
— Можливо.
— Значить, усе?
— Умгу.
— Навіть, якщо мій тато олігарх?
— Тик… Тик…
— Що з тобою?
— Азаліє… Зі мною щось сталося.
— Що саме?
— Я відчуваю до тебе почуття!
— А як же голубі очі?
— Я від них уже божеволію!
— А пращури?
— То пусте.
— Знаєш що, Артемончику!
— Що?
— Іди шукай карооких. Землянок…