- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
НАЙВИЩА ПОСАДА
483 27-03-2009Світало.Іван Іванович солоденько потягнувся, сів на край ліжка, позіхнув. Намацав пальцями ніг капці.На кухні щось зашкварчало. Потягло чимось смачненьким. Почовгав на запах.Юля Володимирівна крутилася біля плити, смажила млинці.Іван Іванович чемненько привітався, поцікавився:— З вишкварками?— Авжеж! — усміхаючись, відказала Юля Володимирівна, і од
ЖЕЗЛ У ПОГОНАХ
504 13-02-2009Він вискочив із-за куща, як Пилип із конопель. І — а ні руш! Завмер, мов укопаний! Василь Іванович натис на гальма так, що його сірий «Ланос» аж підстрибнув. Мабуть, злякався даішника. — От, блін! — побілів Василь Іванович, мов сукня на дружині, котра сиділа поряд. — Я так і знав!— Що трапилося, Васильку? — сполошилася Галина Василівна. — Та он, ма
І ДЕ Ж ЦЕ ВОНО?
471 06-02-2009Жінка бере до рук брошуру. Питає:— Можна подивитися?Дівчина-брюнетка, працівниця кіоску, посміхнулася. Спокійно відказує:— Ви вже дивитеся.— А, дякую!Показна пані перегортає м’яку обкладинку, цікавиться:— А Звягель — це в Новограді?Кіоскерша починає туго міркувати. Відтак:— В смислі? — Ну, — на те дамочка, — Звягель — це десь під містом?— Ні, над м
РОЗГАВКАЛИСЯ
397 30-01-2009Стоїть Іван Іванович на зупинці. Чекає на автобус. Десь позаду нього розгорілася суперечка між двома жінками. Прислухається він. Чує напружений діалог:— Ваші вже були! І що зробили?— А ваші не були? Вони і зараз там! І що — краще жити стало?— А хіба дадуть ваші щось путнє зробить? На який канал не переключи — усюди ваші дві матрони гавкають! О-оооо
ГОЛОВНИЙ ВИНУВАТЕЦЬ
425 16-01-2009— Знаєш, Петре, щось у мене з поглядом не той.— Сліпнеш, чи що?— Та ні!— А що ж тоді, Іване?!— Ну, стою оце, Петре, коло магазину. Стою, значить. Бачу, жінка йде!— Ну-ну?— Що «ну-ну»?! Подивився на неї, а вона ногами так мах-мах доверху! І як гепнеться!— Так слизько!— О-чі! — Іван пальцями мало не проштрикнув свої зіниці. — Очі! Подивився — і впала
АНАЛІЗИ
458 12-12-2008— Лікарю, у мене щось із цим…— Чим?— Із сечовим міхуром. Ні спати, ні до вітру тобі сходити…— Мені?— В смислі, мені. — А. Ну?— Мучить.— Здайте аналізи. Подивимося.Наступного дня.— Заходьте. Що у вас?— Сечовий міхур.— Турбує?— Ще й як! Ні спати тобі, ні до вітру…— А! Це ви? Аналізи здали?— Еге. Результати сказали вам принесуть.— Правильно сказали. З
НЕ ХВИЛЮЙТЕСЬ, ГРОМАДЯНИ!
556 05-12-2008Часто чуємо у будні,Ще частіш у свято:— Україну поневолить,Пограбує НАТО!Та задумайся, будь ласка,Мій земляче-брате:Невже воно, оте НАТО,Таке дурнувате?Та невже ж ото не знаютьЇхні генерали,Що давно уже до цуркиВсіх нас обідрали?Уявіть, що УкраїнуНАТО завоює,Як одягне голодранців?Чим їх нагодує?Скільки тут пенсіонерів,Скільки інвалідів!Скільки всяк
КАЛЕНДАРИК-ПЕРЕКИДАЛИК
560 14-11-2008Сидить дід Пилип на дивані й гортає перекидний календар. — Де це ти його, старий, узяв? — спитала баба Килина, ввійшовши до кімнати. — Онук дав, ге-ге! — сміючись, відказав дід Павло. — А чого регочеш, наче дідька безрогого побачив? — Та тут таке понаписували! — Кумедне щось? — Послухай-но. Ось, наприклад: «Всесвітній метеорологічний день»!