- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Українці з 2014-го року почали здобувати важкий досвід воєнних втрат. Особливо відчутним він став для сімей захисників України. А далі — необхідність психологічної реабілітації учасників бойових дій та членів їхніх родин, вразливість людей перед викликами війни, брак психологів із воєнним досвідом. Ці проблеми уже всім років війни є нашою непростою
Декілька звягельських тренерів із початком війни одягнули камуфляж, взяли до рук автомати і стали на захист України від рашистського ворога. Один із таких — президент і засновник Федерації важкої атлетики Житомирської області, старший тренер збірної важкоатлетів Валерій Постіженко. Саме він відродив свого часу цей вид спорту на Житомирщині, бра
Наші захисники, які стали ангелами-охоронцями, залишаються жити в серцях близьких. Тож, ми нагадуємо, що в нашій газеті є рубрика, де кожна родина може поділитися спогадами про хлопців. Цього разу друкуємо розповіді дружини і доньки воїна-розвідника Кирила Марача. Його військова частина подала пропозицію Президенту України щодо присвоєння Кирилу зв
У нашому місті живуть різні чудові жінки. Чимало з них долучилися до фронту в тилу, займаючись волонтерством. Дехто ще й має відповідальну посаду та великі сім’ї, що не заважає тримати руку на пульсі усіх важливих подій. Одна з них — Алла Володіна, очільниця відділу економічного планування і підприємницької діяльності міської ради. Керівник, ак
У День сина — 22 листопада — Інтернет замайорів привітаннями зі святом від матерів, які пишаються своїми синами. А є мами, в яких тепер немає такого дня, бо через війну не стало їхніх синів. Важко підібрати правильні слова в такому випадку, але дуже хочеться підтримати цих жінок. Їм доводиться бути надто сильними зараз, і лише один Бог знає, як
Людей з Донбасу більшість українців сприймає неоднозначно. У нашій уяві це — люди, проросійська позиція яких стала анклавом для розв’язання жахливої війни. Приводом для написання цього матеріалу стала дівчина абсолютно іншого ментального складу. І такі рідкісні на Донбасі екземпляри заслуговують на те, аби про них розповісти. Марина Климчук тим
Пригадую, коли вперше писала про Ростислава Перехожука, — тоді він мав проводити свій 45-й ефір. Саме стільки днів війни минуло відтоді, як Ростик придумав читати на ніч казки малюкам і їхнім батькам, щоби їх заспокоювати. Зараз, коли пишу це інтерв’ю, в Україні триває 259-й день війни, а Ростик досі тримає свій казковий фронт і має на ньому нові у
46-річний Олег Брацюк із Новограда-Волинського — військовий фельдшер, випускник нашого медичного коледжу. Коли він приїздить додому, його запрошують до студентів ділитися цінним досвідом. Військовим медиком Олег працює 23 роки, із них дев’ять — на війні. Довгих дев’ять важких років, під час яких тактична медицина стала його основною діяльністю. Цей
/*! elementor - v3.7.7 - 20-09-2022 */ .elementor-accordion{text-align:left}.elementor-accordion .elementor-accordion-item{border:1px solid #d4d4d4}.elementor-accordion .elementor-accordion-item+.elementor-accordion-item{border-top:none}.elementor-accordion .elementor-tab-title{margin:0;padding:15px 20px;font-weight:700;line-height:1;cursor:pointer
Український народ — неймовірний. Поки наші хлопці воюють на фронті, інші люди працюють у тилу: не лише тримають на своїх плечах економіку, а й активно допомагають армії. З 2014 року в Україні з’явилася нова особлива місія — волонтер. До неї з початку війни долучилися багато людей, кожен зробив свій внесок у справу. Новоград-волинець Ігор Саксін