- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
16 грудня минає 13 років світлої пам’яті нашого рідненького батька, дідуся, прадідуся — Василя Радіоновича САРГАНА, 22 грудня минає 24 роки світлої пам’яті нашої рідненької матусі, бабусі і прабабусі — Марії Павлівни САРГАН На душі — біль, печаль і сум. Та пам’ять про Вас ніколи не згасне в наших серцях. Царство
5 декабря — 3 года, как трагически ушёл Борис Викторович ЯКОВЧУК Не слышно голоса родного, не видно добрых, милых глаз. Зачем судьба была жестока, так рано ты ушёл от нас, сынок. В глубокой скорби родные и близкие 9 грудня минає 7 років, як нема з нами найдорожчої людини
4 грудня — 14 років, як нема з нами Римми Федорівни ДИМЕНЮК Якби могла ти довго жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька. З глибоким сумом всі рідні
21 листопада — 40 днів, як немає з нами Раїси Іванівни БАХУР-ЛЮБЧЕНКО Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю про Вас. Царство Небесне і вічний спокій. Сумуючі чоловік, друзі, сусіди 22 листопада минає рік, як немає з нами Володимира Володимировича ВОЙЦЕХОВСЬКОГО
16 листопада минає 40 днів, як трагічно обірвалося життя двох найдорожчих людей — Галини Петрівни КУБКОВОЇ та Тетяни Андріївни КАРПЛЮК з села Ярунь Ці дні без вас стали гіркими і болючими, незагоєною раною у наших серцях. Не віриться, що більше не зустрінете нас на своєму порозі, не проведете. Ви були для нас найкращими
Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи. 9 листопада минає 2 роки, як трагічно пішла з життя дорога нам людина — Анатолій Сергійович КОТ Незабаром буде зима і знову — весна, зацвітуть тополі і берези, тільки тебе з нами нема, і не висохнуть гіркі наші сльози. В душі одиноко, продовжує
3 ноября — год светлой памяти Василия Ивановича КРАВЧЕНКО А ты стоишь перед глазами живой, с улыбкой на устах. Ушёл из жизни очень рано, никто не смог тебя спасти. Как глубока на сердце рана, пока мы живы, — с нами ты. Холодный камень обнимаем, несём к подножию цветы, боль и тоска не покидают, ушли надежды и мечты. Твоя
Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи… 26 жовтня минає рік, як перестало битися велике, любляче серце найріднішої людини, мудрої порадниці, чудової господині, люблячої дружини, турботливої матусі, прекрасної бабусі, дорогої сестри — Наталії Іванівни БАЄР Час пливе невблаганно, та бі
Прошло два года, как вознеслись в небо две прекрасных любящих души: 14 октября — Любови Сергеевны, 2 ноября — Анатолия Ивановича МАКСИМОВЫХ Смотрю в свои глаза — и вижу маму, Большие серо-голубые — глаза её И по щеке — прозрачными слезами… Пишу, как сильно я люблю её. Чуть повернулась — папу
11 жовтня — рік гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті найдорожчої людини — Ганни Степанівни ГАЛЬЧУК з села Кам’янки Минув рік, як ти пішла у вічність, але для нас це і нині, немов страшний сон, і так хочеться скоріш прокинутися і побачити тебе веселою, усміхненою, як раніше. В той день ти раділа життю, кожному п
