- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Лейтенант Кушніренко (імена в матеріалі змінено) вже другу годину стояв на одному із перехресть міста. Склавши протокол на одного із порушників дорожнього руху, і побажавши тому «щасливої дороги», автоінспектор мимоволі пригадав випадок, що трапився кілька днів на цьому ж місці. Було це зранку. Пишнотіла, присадкувата, років сорока, власниця сірого
Ця історія трапилася сьомого березня.Автобус, як завше, був переповнений. А коли на черговій зупинці втислося ще кілька пасажирів, то тут почалося...Чоловічий голос:— Ей-ей! В мене — яйця!Жіночий:— А в мене — кури!Чоловічий:— А в мене — торт!Жіночий тоненький голосок:— А в мене — орхідеї!Автобус туди-сюди коливає.Чути голос ще одного чоловіка (під
ЗБОРИ НА БАЗАР На базарні торги Прокопчуки (імена в матеріалі змінено) почали збиратися ще звечора в суботу. Перед цим їздили «бусом» до Хмельницька. Оптом закупили чималу партію одягу, взуття. Хоча торги останнім часом дещо підупали (ще дещо лишилося непроданого із попереднього привозу), проте ризикували. Ніби гривня, слава Богу, почала зміцнюват
(Закінчення. Початок у №9, 10) О, горіхи. Теж для мозку добре. І для серця. Лікарі кажуть, що вдень потрібно з’їдати хоча б п’ять волоських горіхів. Ну і до цього ще й по ложці меду та родзинок. І серце богатирським буде. — Почім горіхи? — Сто. — Мішок? — Літр. — Мабуть, золоті? — Волоські. Якась бабуся підшкутильгала. Шепоче мені: — Не бе
Капітан Тарас Лозовий довго дивився на Івана Живенка, підозрюваного у вбивстві односельця. Намагався проникнути в душу цього, на вигляд сорока-сорока п’яти років, чоловічка. Хоча насправді Живенку не було й тридцяти. — Ну, розкажеш, як усе було? Іван Живенко підвів очі. Тихо мовив: — Я вже розказував. — Мені не розказував. Підозрюваний почав й
Іду на наш базарчик. Отой невеличкий, що між багатоповерхівками гніздиться. Від Лесі — «лексуси», «форди», «фіати», «фольксвагени», «жигулі», «бумери», «волги», «буси»… Навіть підводи з кіньми. — П-тр-ррррр! Щоб тебе!.. Стій! Машин не бачив чи що, я б тебе! — злякано смикає дядько за віжки схарапудженого конячину, який мало дишлом не вперся у лоб
Позняк натиснув на кнопку протиугінного пристрою свого авто і поспіхом рушив до під’їзду. Піднімаючись на восьмий поверх (ліфт не працював), він вкотре крутнув головою, дивуючись, що такої вади за собою ще не спостерігав — забувати вдома речі! Особливо, робочі документи. Вже у квартирі, взявши зі столу папку, Позняк краєм ока вловив силует чоловік
Публікації, подані в попередніх числах «Звягеля» стосовно дохлих раків у Случі в межах міста і району, наробили неабиякого переполоху серед новоград-волинців. І це не дивно. Адже більшість звягельчан використовують воду, що тече з їх кранів, для власного споживання. Тому міська влада негайно дала розпорядження відповідальним службам взяти проби вод
Їхні очі зустрілися мимоволі.Їх розділяли лише кілька метрів.Вона сиділа на лавці з того боку алеї, а він — з іншого.Парком сновигали відпочиваючі, просто перехожі, котрі скорочували шлях із одного мікрорайону міста в інший.Але цим двом байдуже було до тої людської суєти. Вони покрадьки зиркали один на одного. А потім якась невідома сила змусила їх
Після перших убитих людей на вулиці Грушевського у Києві, в кінці січня минулого року, тодішня влада сподівалася, що таким чином зрештою залякає майданівців. Та не так сталося, як гадалося. Влада породила в людей ненависть до себе. Українці більш згуртувалися, додаткові сили потяглися до столиці, укріплювались барикади, будувалися нові. Поширеним